Первомайський міськрайонний суд виніс вирок колишньому інженеру-інспектору місцевого відділу поліції охорони за умисне неподання електронної декларації.
Суть справи: Капітан поліції був звільнений зі служби ще у квітні 2021 року. Згідно із законом «Про запобігання корупції», він мав подати декларацію за рік, у якому звільнився. Через повномасштабне вторгнення терміни подачі декларацій були відтерміновані, проте після відновлення декларування у 2023 році граничним строком стало 31 січня 2024 року.
Колишній правоохоронець, маючи технічну можливість та знаючи про свій обов’язок, звіту до Реєстру НАЗК так і не подав.
Рішення суду: Під час слідства обвинувачений, який має другу групу інвалідності, пішов на співпрацю та уклав угоду про визнання винуватості з прокуратурою.
Суд затвердив угоду та призначив покарання:
-
Штраф: 42 500 гривень.
-
Додаткове обмеження: позбавлення права обіймати посади в правоохоронних органах строком на 1 рік.
Пов’язані новини
Мільйонна зарплата, Porsche та борг у 5 мільйонів: що задекларував мер Первомайська Олег Демченко
Мер Первомайська спійманий на приховуванні мільйонів у декларації
На Первомайщині старості села повідомлено про підозру за неподання декларації
Кособоке правоохороння, а з ним й правосуддя ????
Так от оден випадок для прикладу:
Будь ласка.
Була колись організована одним з асів бандківських справ Фермерська кредитна спілка, розраована в основному на сільських вкладників, пенсіонерів та подібних клієнтів.
Організатори дали про себе відповідні реклами: “Вступайте в нашу спілку. Здавайте на зберігання дарма лежачі вдома гроші. Станете багатшими. У нас гарні прОценти. Лише членам спілки в будь-який час надамо кредити під невеличкі проценти”.
От народ гроші на зберігання таки поніс. Хтось може й кредит брав невеличкий.
З часом пішли чутки, що там в цій спілці якісь хімії творяться.
Народ пішов за своїми вкладами. А вкладів як виявилось вже й нема: ні прОцентів, ні вкладів.
Та й самих тих спілківських “пОцентів” також вже нема, бо керівні спритники спілки зібрали “загальні збори членів спілки”: липові звичайно, бо з 700 членів спілки на зборах були присутні щось 6 чи 7 члєнів та ще якийсь представник від влади.
І вони вирішили спілку самоліквідувати у звя’зку з банкрутством – бо грошей.
Деякі вкладники почали добиватись правоохоронної справедливості – звернулись до прокурорсько-слідчих органів.
Місцеві слідчі і прокурорські органи кримінальну справу і відкривали, і потім з якихось мотивувань закривали. За скаргами постраждалих за втручання вищих органів ці справи подовжувались розслідуватись, і знов закривались і знов відкривались.
Так справа до сих пір у якомусь анабіозному стані знаходиться. Правда дещо вдалось дізнатись постраждалим щодо їх грошових вкладів.
Виявляється, що у члени спілки приймали не лише членів, які здавали доволі значні, станом на 2009 рік,
вклади на зберігання ( і 6, і 8, і 10, і 100, і 200 тис.грн) десь на загальну суму біля 3,5 млн.грн. може й більше.
А приймали в члени і кредити видавали ( за приховуваною домовленністю) тим “членам спілки” які сплачували лише вступні внески – десь по 100 грн. та може й клали на зберігання вклади – приблизно такі же. Для формальності, щоб дотримуватись Статуту спілки.
Але ж кредити видавали таким члєнам по 150-200 тис. грн.(може і більше) начебто під заставу майна (нерухомості, якоїсь техніки), якого, коли дехто з постраждалих вкладників зробив перевірки, виявилось в сумарній оцінці значно менше, або взагалі не виявилось, бо в заставу записували орендоване, а власне майно тих, хто отримував кредит.
Тобто, таки мабуть, 100% (відсотково) була змова керівних спілкачів з кредитобравцями.
Наприклад: “Даємо тобі 200000 грн. під заставу садиби, будинку. Половину, (а може 70%) кредиту віддаєш нам, а остальне твоє. Повертати кредит не потрібно. Будемо робити вигляд, що з тобою розбираємось, але нічого не виходить, на тому й все закінчиться”.
На практиці так і виходило.
Пішли прахом у вигляді кредитів гроші постраждалих.
Ніхто за все з шахраїв не відповів досі.
Як епізод з шахрайських маніпуляцій:
Коли слідчі почали хоч якось трохи ритися у справі, то керівництво спілки заявило, що з- усіма вкладниками крупними вже розрахувались – день на майже 1 000 000 грн. і надали слідчим бухгалтерські книги в яких фігурували витрачальні касові ордери про отримання вкладниками грошей.
А в послідуючому у слідчих не знайшлось ні самих бухгалтерських книг, ні тих (звичайно липових складених для відмазки) витратних касових ордерів, що люди значну частину вкладів начебто отримали.
Щодо ж людини призначеної у банкрутній справі, яка діяла ліквідатором спілки, то взагалі окрема історія.
А Ви про якусь от нещасну неподану чи неправильно подану декларацію повідомляєте та ще й про принципіальне покарання порушника, та до того ще й інваліда.
Написали б Ви, в якості розслідування журналістів – медіаторів, наприклад, про цих, людей, які стали та досі залишаються жертвами шахраїв Первомайської Фермерської кредитної спілки, яку чи ліквідували чи ні поки що невідомо та про їх “благодійників”, частина яких благополучно собі проживає.
Хоча і є деякі огріхи у написаному, от хоча б таке: “і вони вирішили спілку самоліквідувати у звя’зку з банкрутством – бо грошей” ???? А Шо “грошей” ??? . Ясніш ясного – “чортма”, але загальна суть зрозуміла.
І таки не зрозуміло – чим та кримінальна, з пліснявою, справа закінчилась ? Та – Чи пенсіонери та інші обкрадені повернули свої гроші ?
Напишіть.
Це питання щодо повернення людям грошей скоріш за все до самих людей.
А ще краще до прокурорів, аж до самого – до Генеального.
І до журналістів.
Цих, як їх. О, до медеаторних. Чи незалежних.