Виступ Наталії Терещенко перед спільнотою «Творча лабораторія розвитку дошкільної освіти. 29 вересня в Артхабі «Вінграновський» відбулося засідання Творчої лабораторії розвитку дошкільної освіти. Захід координувала Тетяна Володимирівна Ківаєва, директор Центру професійного розвитку педагогічних працівників, яка запросила до слова Наталію Терещенко, голову художньої ради Артхабу.
Виступ Наталії Терещенко перед спільнотою Творча лабораторії розвитку дошкільної освіти
Шановне товариство, дорогі друзі, вітаю вас у просторі мистецтва Миколи Вінграновського. 7 листопада виповнюється 90 років від дня народження Миколи Вінграновського, нашого земляка, великого Українця, який своєю творчістю збагатив нашу культуру, літературу, чий творчий спадок продовжує відстоювати нашу українську ідентичність.
5 років тому, 7 листопада 2021 у Первомайську розпочав свою роботу Артхаб «Вінграновський». Фундатором цього унікального творчого простору став Аркадій Корнацький, який і сьогодні і опікується тим, щоб тут послідовно реалізувалася культурно-просвітницька місія установи. Дизайнерське бачення сучасного музейного простору втілив Анатолій Гайдамака, народний художник, лавреат Шевченківської премії. Я працюю тут з першого дня відкриття установи, і, чим більше популяризую, досліджую, торкаюсь спадку Миколи Вінграновського, тим більше залишається непізнаного, магнетично приваблюючого, глибокого і цікавого в його творчості. Як горизонт, до якого йдеш, але дійти неможливо, бо відкриваються нові простори. Це і є Вінграновський. Геніальний митець, який дав Україні нову поетику, нове бачення мовотворчості, нове правдиве бачення минулого й майбутнього України.
Як у кожної геніальної людини, в творчій біографії митця є багато моментів доленосних, як тріумфальних, так і сумних. Як приклад можна навести багато таких моментів, але я розповім про те, шо вам найбільш близьке. У 1984 році Микола Вінграновський отримує Шевченківську премію за твори для дітей. Тріумфальна подія? Так!
- Микола Вінграновський – перший літератор в історії України, який отримав премію в такій номінації, а на півдні України він єдиний.
- За всю історію премії в номінації «твори для дітей» її отримали не більше п’яти письменників.
З іншого боку трохи дивно, що письменника-шістдесятника, який відроджував у 60-70-х українську літературу, створив нову поетику безпрецедентної свободи мислення, такого унікального письменника зарахували в розряд дитячих. В окремих колах існувала думка, що це помста Вінграновському за небажання піти на поступки владі, за вільнодумство. Адже його колеги по перу Дмитро Павличко, Іван Драч та ряд інших отримали свою нагороду ще в 70-х роках (1977, 1976) плюс теплі крісла в кабінетах, та великі тиражі своїх книг. Жодних подібних привілеїв Вінграновський не мав, оскільки завжди залишався вірним своїм принципам і чесним перед власним сумлінням.
У 1984 році Шевченківську премію отримали троє письменників з Миколаївської області: Сизоненко Олександр – прозаїк з Баштанщини за роман-трилогію. Вишеславськй Леонід – за збірку російськомовних віршів. Микола Вінграновський – за твори для дітей. У списку лавреатів прізвище вказане останнім. Чи потрібні подальші коментарі?
Свого часу Григір Тютюник обурювався, що його хочуть зробити дитячим автором. Щодо Миколи Вінграновського, то він пишався цією номінацією. Такий висновок проситься, коли слухаєш, як він читає свої вірші для дітей: Мухомор, Кіт і Мак, Бабунин дощ, Літній ранок, Річечка…. Пафосно і щиро, натхненно і емоційно, з безмежною любов’ю й захопленням. Йому вдалося передати у творах свої дитячі відчуття, своє раннє світосприйняття з надією, що його зрозуміє кожен читач. Адже кожен з нас був дитиною і зберіг у собі світло дитинства. Щодо вивчення творчості Миколи Вінграновського у дошкільнят, то важливість такої практики важко переоцінити. Щиро дякую Тетяні Володимирівні Ківаєвій за підтримку цієї важливої теми, адже вивчення спадщини митців рідного краю стає живим та актуальним досвідом для малечі!
Друзі, не кожному місту України поталанило бути малою батьківщиною генія. А Первомайську пощастило. І це означає, бути особливим містом, не схожим на інші. Адже, щоб пізнати поета, радив колись мудрий Гете, треба піти в його країну… Що ж таке, «поетова країна»? Іван Дзюба в одній з аналітичних статей про Миколу Вінграновського зауважив: «Це не просто географічне чи політико-адміністративне поняття. Це і земля, де він народився і зростав, де вбирав у себе безліч вражень дитинства… Це і доба, що дала настроєність і масштаб цьому духові. Це і ЛЮДИ, в яких і через яких поставали йому земля і доба: батько і мати, кревні й сусіди, друзі й ровесники… ».
Наталія Терещенко, голова художньої ради артхабу «Вінграновський», 29.09.2026
Пов’язані новини
Наталія Терещенко: «Середовище Артхабу «Вінграновський» як освітній простір для формування у здобувачів освіти ціннісних орієнтирів.
Тетяна Букіна про текст у час війни та нові прочитання Миколи Вінграновського
Досвід музейної та краєзнавчої роботи Первомайської гімназії №10 з популяризації творчості Миколи Вінграновського
