Уявіть ситуацію: ви щомісяця справно сплачуєте рахунки за воду, зберігаєте кожну квитанцію, маєте на руках усі папери з підписами… А потім отримуєте повістку до суду і дізнаєтеся, що ви — «злісний боржник». Ви ідете до суду, показуєте всі чеки, а суд усе одно стає на бік позивача. Ви зітхаєте, віддаєте останні гроші, аби від вас просто відчепилися, а через пів року той самий колектор знову стукає у двері. З новим, ще більшим боргом.
Звучить як якийсь сюрреалістичний детектив? Але для жителів Первомайська це реальне життя.
Про свій крик душі у соцмережах днями розповіла місцева жителька Світлана Шеліхова. Вона пройшла всі кола цього «пекла» і опинилася на початку шляху:
«У мене просто немає слів від цієї “системи”. Мені нарахували борг за воду, якого не існувало. Я не сиділа склавши руки: пішла до суду, принесла всі квитанції, що все оплачено. Але суд фактично в односторонньому порядку ухвалив рішення на користь позивача. Аби закрити це питання, нам довелося заплатити і судові витрати, і цей неіснуючий борг… І що ви думаєте? Не минуло й пів року — і знову той самий колектор вимагає гроші! Причому сума вже ще більша. Складається враження: якщо ти чесно платиш, це взагалі нікого не цікавить. Можна просто виставити людині борг, а потім змусити її доводити, що вона не осел».
Це не поодинока помилка, це — система?
Під дописом Світлани розгорілася гаряча дискусія. Виявилося, що це не приватний випадок, а якась масова біда. У коментарях адвокат Олексій Шалару повідомив, що зараз відстоює інтереси кількох таких же «боржників».
За його словами, Первомайський суд чомусь уперто «не бачить» доказів людей. У деяких справах суми вигаданих боргів сягають майже 100 тисяч гривень.
Адвокат пояснив, до яких абсурдних деталей чіпляються у суді, щоб відхилити документи звичайних людей:
-
«Акти заповнені через копірку»: В одній зі справ суд просто відмахнувся від актів контролерів та звірок. Мовляв, вони заповнені через копірку (а саме так роками працювали комунальники!). А в акті пломбування лічильника не сподобалося те, що підпис контролера є, а печатки немає.
-
Помилка водоканалу — клопіт жителя: В іншій справі сам водоканал припустився технічної помилки. Адвокат приніс нові роздруківки, надав чіткі фотографії лічильника з реальними показниками. Реакція суду? До уваги не взяли, рішення — на користь позивача.
«Будемо йти до Верховного Суду»
Зараз Олексій Шалару готує скарги далі. Дві справи з Первомайська вже опинилися в Миколаївському апеляційному суді, ще дві чекають свого часу на місці.
«Мої клієнти готові йти до Верховного Суду України! Але це ж час, величезні гроші та людські нерви», — каже адвокат.
Скільки разів треба заплатити за те, чого ти не винен?
Найстрашніше в цій історії — відчуття повної беззахисності. Виходить, що навіть якщо ти зберігаєш усі чеки й папірці з печатками, ти все одно залишаєшся винним.Скільки ще випадків такої несправедливості терпіти містянам – невідомо. Але очевидно – проблема масова і вимагає пояснень представників влади.
Пов’язані новини
У Первомайську ремонтують напірний колектор біля Цукрового заводу
Купив борги «Первомайськводоканалу» за 134 тисячі: ФОП уже пішов до суду проти мешканців Первомайська
Борг Первомайськводоканалу перед міськрадою опинився в приватних руках: поліція відкрила справу
Якщо об’єктивно, то Водоканальська організація, засновником якої колись була держава, а потім, за новими реорганізаційно-роздержавленськими правилами, Місцевий орган самоврядування (Міськрада), доведено до стану повний крахо-пипець.
Трубопроводи, що головні магістральні, що розвідкові (вуличні, між домівські) доведені до стану “гниляки”.
Ні держава, у свій давній час, не проявляла турботу про своєчасні капітальні ремонти водогінних комунікацій систем, ні, тим паче, в останні три десятки років Місцева влада.
При цьому тарифи на водоканальські послуги у свій час НКРЕКП, а потім самостійно місцева влада постійно підвищувала семимільними кроками. І разом з цими заходами, керівництво Водоканальське завжди, кожного разу, запевняло, що то є останнє підвищення і додаткових (зароблених на підвищені тарифів) грошей вистачить повністю все це канальське господарство привести в повний порядок і підвищення припиняться. До речі починали підвищувати ще з 2,76 грн. виросли майже до 95,00 грн. А віз, чи бочка з водою “і досі там”.
Сьогодні ведеться мова про чергове підвищення до 130 грн. на 1 м.куб води (умовно питної) та 1 куб.стоків, які десятиріччями практично за технологіями не очищались, а скидались просто в річку різними струмками.
Який, у свій час, бардак був у Водоканальї встановлювалось і Миколаївськими перевіряючими від облДА і місцевими представниками влади (принципіальними) праведними депутатами і громадськістю та той “віз з бочками води завжди залишався там же”.
Останні дикунські події проявились на селищі Цукрового заводу”. Тобто нещодавно, в черговий раз, точніш буквально двічі підряд, прорвало прогнивший головний трубопровід, що проходить впродовж проспекту Праці, якому вже років з 70, що йде від Головної Водо Насосної Станції №3 до колишньої станції очисної приготування питної води та до молочного заводу.
Прорве скоро і в третій, і в четвертий, і так далі раз.
Викопали значить Водоканальці (в котрий вже раз) яму у місці пориву, якось заварили чи великі хомути поставили, поламали тоді таке собі не дуже якісне асфальтне покриття, звичайно.
Яму засипали, асфальт не поправили. Через років з 4, у тому ж самому місці знову прорвало трубу. Знову розкопали, асфальт тільки вже той, що був після капремонту ремонту цієї вулиці (проспект Праці), зробленого за турбот Мера, (асфальт товщиною десь 8-10 сантиметрів). Трубопровід поремонтували – у такі ж способи як і раніш. Асфальт не відновили, яма залишилась недозасипаною.
Якщо в’їдеш можеш підвіску автомобільну відірвати з обома ричагами. Через кілька днів порвало туж саму трубу ще нижче десь через 10-20. Знову такий же “ремонт” і стан асфальту після ремонту. Єдине, що додали до своїх заходів Водоканальці так це те, що замість відсіву (жорстви) у яму засипали щебняк кусками до 60-100 м.м., який ще покинули під бордюром цілою купою та який розсунувся по всьому правому асфальтному покриттю цього проспекту.
Чи можна було щось розумніше зробити ? (Про це вже писалось). Так, – можна було би прокласти нову трубу спецпластмасову і саме ціляком суцільну аж до тих точок, до яких була прокладена та стара – металева.
По відставні на це десь потрібно було б метрів 600 – 700 труби діаметром 20 см. і владою було б забезпечено водою і питною, і технічною селище і залишки підприємств на ньому.
Зробили ? Ні.
Чи є такий захід в найближчих планах влади ? Дуже сумнівно. Бо про таке щось не чути.
А от про чергове драконівське оновлення тарифів чути вже не перший місяць. Такий захід планується і навіть в чергове обгрунтовується обєктивною необхідністю.
Хтось робив незалежний повноцінний аудит роботи Водоканальства місцевого, хоч колись ?
Також ні.
Як ведуться бухгалтерські фінансові справи, чим обгрунтовуються ті новітні, кожного разу, тарифи, тобто перевіркою обгрунтованості витрат, які заносяться у обгрунтування тарифів хтось з незалежних організацій чи з їх ініціатив перевіряв ??? Так НІ Ж !!!!!.
Був приклад навіть такий, коли наша меркиня , колишня, на вимоги допустити на перевірки до Водоканалу громадськість та незалежних перевіряючих, запротестувала: “Там стороннім робити нічого. Підприємство це стратегічне. Знаходиться на особливому режимі охорони чи охоронної забезпеченості. Хто буде відповідати, якщо якийсь злочинець ( *** з перевіряючих???!!! чи шо) візьме і отруїть питну воду. Загинуть люди, споживачі”.
От таке те: з Водоканальсьтвом.