Коли за вікном потроху згасає тепла пора, ми в Артхабі «Вінграновський» відмовляємося відпускати теплі дні без поетичної данини літу. Зібрання мовно-літературної студії «МОВОСВІТ» пройшло під літературним крилом благодатної теми: «Наше Літо 2026».
Ділитися спогадами про літо – це вже наша добра традиція. Адже це не просто підбиття підсумків, а справжня зарядка енергією, натхненням, новими ідеями та мріями на майбутнє!
Джмелі, що буцаються лобами, та щира поезія
Джмелі, що буцаються лобами, та щира поезіяПершим оратором нашої зустрічі (і це вже непорушне правило!) став сам Микола Вінграновський, голос якого прозвучав у аудіозапису. Звичайний поет, змальовуючи літній ранок, написав би щось, на кшталт: «…Перші промені сонця позолотили небосхил…» Але ж як тонко, живо й бешкетно це змальовує Микола Степанович у вірші «Літній ранок»:
Джмелі проснулись. Буц лобами!
Попадали, ревуть в траві.
І задзвонили над джмелями —
Дзвінкі дзвіночки лісові.
Цей яскравий літній настрій задав тон усім наступним виступам. На цій поетичній хвилі: Ольга Островська зачарувала слухачів «літньою» поезією Галини Запорожченко. Олена Ширко подарувала всім ніжний настрій, декламуванням віршів Лариси Савицької. Віра Усатюк ознайомила гостей із глибиною довершених поетичних рядків Григорія Усатюка. Тетяна Поворознюк перенесла присутніх у світ поезії Вінграновського. Наталія Терещенко поділилася новинками зі свого доробку, зокрема власним віршем «Тулиться липень до лип»….
Географія спогадів: від квіткових клумб до Чорного моря
Після поетичної сторінки розпочався калейдоскоп літніх вражень: Людмила Кучеренко подарувала нам справжній «квітковий вайб», поділившись світлинами власних літніх клумб. Антоніна Калиниченко розповіла про важливі волонтерські ініціативи: як треба дбати про чистоту на березі рідного Бугу, піднявши проблеми забруднення прибережних територій в районі Ломки та Кінського пляжу. Її підтримала Наталія Шараєва, яка закликала спільноту частіше милуватися красою місцевого ландшафту та опікуватися ним. Валентина Немченко поділилася враженнями своєї поїздки до Польщі, зробивши висновок, суголосний з обома попередніми виступаючими: найкраще там, де ти живеш.
Наталія Терещенко перенесла учасників спільноти у сонячний Кароліно-Бугаз— унікальний куточок Одещини, де з одного боку грає хвилями Чорне море, а з іншого дихає спокоєм Дністровський лиман. Наталія поділилася й топонімічною довідкою (назва *Бугаз* походить із тюркських мов і означає «перешийок», а *Кароліно* нагадує про Кароля Сібора-Мархоцького, який розбудовував ці землі у 1820-х). А головним сюрпризом стала авторська пісня про Кароліно-Бугаз: танцювальна та надзвичайно літня! Лоріна Лисогурська порадувала товариство своєю поезією і невичерпним гумором. Кразнавець Тетяна Хмара відкрила нам невідомі сторінки історії Первомайського цегельного заводу та розповіла про особливості його продукції.
Важливим акордом зібрання став вірш Миколи Вінграновського «За літом літо», який чуттєво та проникливо прочитала з екрану учасниця проєкту « Бентежні вірші 2026» Даша Петрова. В рамках проєкту вона читала також власний вірш “Тато”, про батька, який служить в ЗСУ.
Фінальна частина із запахом ромашок та маків
Далі розпочалася традиційна неформальна частина. Гостей запросили на чай з літніх трав та каву із цукерками. Цього разу це була «Ромашка» й «Червоний мак». Адже саме ці квіти найбільше любив Микола Степанович.
Дякуємо всім, хто був з нами! Літо 2026 минуло, але залишило по собі теплий слід у серці та величезний заряд для нових творчих звершень.
Наталія Терещенко, модераторка зібрання спільноти МОВОСВІТ
