Виступ на засіданні круглого столу «Мистецький світ Миколи Вінграновського в контексті сучасної доби». Тематичний блок «Вінграновський у педагогічному просторі. Різновікова література та педагогіка читання.» Тема виступу: «Творчість Вінграновського як джерело дитиноцентризму. Артхаб «Вінграновський» — простір живої педагогіки та неформальної освіти» м. Первомайськ, 26 травня 2026 р.
Шановні колеги, учасники круглого столу!
Сучасна українська педагогіка перебуває у постійному пошуці живих, неформальних інструментів виховання національної ідентичності. Ми часто шукаємо методичні скарби в теоріях, забуваючи, що найбільші скарби лежать у нас під ногами, в історії нашого рідного краю, у особистостях, які ходили тими ж вулицями, що й наші сьогоднішні учні.
Для нас, освітян Первомайщини, таким невичерпним педагогічним ресурсом є постать нашого славетного земляка Миколи Степановича Вінграновського. Він тут народився, тут, біля Синюхи та Південного Бугу, формувався його світогляд. І саме через призму його творчості та вшанування його пам’яті ми сьогодні будуємо нову освітню систему.
Творчість Вінграновського як джерело дитиноцентризму
Микола Вінграновський увійшов у літературу як «шістдесятник», але залишився в ній як вічна дитина-філософ. Для педагога він — безцінне джерело. Його тексти не потребують складного аналізу «що хотів сказати автор». Вони потребують співпереживання. У педагогічному просторі Вінграновський — це міст між сухою теорією та живою емоцією, це унікальний приклад дитиноцентризму . Його дитяча проза та поезія («Первінка», «Сіроманець», «Андрійко-говорійко») — це не просто читання, це готові уроки емпатії, екологічного виховання та емоційного інтелекту. А творчі грані Вінграновського-режисера, актора, сценариста дають вчителю унікальний інструментарій:
Візуалізація слова: Кожен його вірш — готовий кінокадр. На уроках можна використовувати прийом «літературного розкадрування». Ми пропонуємо учням побути в ролі режисера і перетворити строфи поета на монтажний лист фільму. Діти визначають, де поетичне слово вимагає великого плану (наприклад, тремтіння росинки чи погляд героя), де потрібен середній план , а де — панорамний краєвид нашого Південного Бугу чи богопільського степу. Це не просто розвиває образне мислення, це вчить сучасних дітей, які звикли до кліпового сприйняття, глибоко аналізувати текст, бачити внутрішній світ автора через візуальні метафори».
- Рядок із вірша «Сама собою річка ця тече…»
- Режисерське рішення учнів (кадр)
- План / Ракурс «Сама собою річка ця тече…»
- Широка панорама Південного Бугу на зорі, легкий туман над водою.
- Загальний план (панорама)«…маленька річечка, вузенька, як долоня».
- Камера опускається нижче, у кадрі з’являється маленький струмок, що впадає в річку, поруч дитяча долоня торкається води.
- Макроплан «І засинає жовтий лист на ній…»Повільний рух камери за течією, в центрі кадру — яскраво-жовтий листок клена, що плавно кружляє та лягає на воду.
- Деталь (фокус на листку)
Розкадрування вимагає вибору ключових моментів. Учні навчатимуться виділяти головне, помічати художні деталі, які вчитель може пропустити при традиційному аналізі. Наприклад, крупний план “росинки” чи панорама “степу” стають самостійними смисловими акцентами.
Слухове сприйняття: Його поезія надзвичайно музикальна. Використання аудіозаписів, де автор сам читає власні твори, створює ефект присутності та глибокого занурення. Голос Вінграновського — це окремий педагогічний та мистецький інструмент. Коли він сам читав свої вірші, то це було схоже на магію чи справжню симфонію — цей неповторний магнетичний тембр, особлива ритміка, неймовірна експресія. Для сучасних учнів, які часто сприймають інформацію через аудіоформати (підкасти, голосові повідомлення), такий метод — це пряме влучання у найпотаємніші куточки чуття естетичного смаку.
Коли ми вивчаємо Вінграновського з дітьми, ми вчимо їх чути світ так, як чув його він: розуміти мову вовка, бачити душу кожної травинки, любити рідну землю без пафосу — тихо і віддано. Його педагогіка – це педагогіка серця. Окрім того, хочу наголосити на виховному аспекті творчості нашого земляка. Сьогодні НУШ має на меті формування свідомого громадянина та національної ідентичності . І тут Вінграновський є незамінним, адже він писав про Україну з космічним масштабом, але без краплі фальшивого пафосу. Його патріотизм — це особисте, майже інтимне почуття. Для нього Батьківщина починається із “останнього яблука на гілці”, з шуму богопільських порогів. Це допомагає нам виховувати у дітей любов до України не через сухі лозунги, а через любов до деталей: до рідного двору, мови, батьківщини.
Крім того, його біографія дає нам унікальний зразок педагогіки наставництва . Історія його взаємин з Олександром Довженком — це велична історія про те, як великий Вчитель помітив і виплекав талант хлопчика з провінційного Первомайська. Ця спадкоємність поколінь сьогодні оживає у стінах нашої гімназії та Артхабу, де ми продовжуємо цю традицію, підтримуючи кожну творчу дитину…»
Артхаб «Вінграновський» — простір живої педагогіки та неформальної освіти
Сучасного учня важко виховати лише крейдою та підручником. Потрібне середовище. І у Первомайську воно є. Артхаб «Вінграновський» . це не просто культурний центр чи музейна локація. Для місцевого учительства це потужний методичний ресурс, інноваційний інструмент та «третій простір» освіти.
З погляду педагогіки, артхаб став потужним центром неформального освіти та краєзнавства.
- Простір для інтегрованих уроків: Педагоги можуть проводити тут уроки-перформанси, інтегруючи літературу, історію, краєзнавство та мистецтво. Тексти Вінграновського тут оживають через візуальні образи, кінокадри та музейні експонати.
- Позакласна та виховна робота: Вчителю не потрібно вигадувати, як зацікавити підлітків. Артхаб пропонує сучасні формати: поетичні батли, літературні кав’ярні, кінодискусії (аналіз фільмів Вінграновського чи Довженка), що ідеально працює на розвиток критичного мислення та медіаграмотності учнів.
- Поетичні батли та літературні читання, де діти долають страх публічного виступу.
- Освітній простір для полісенсорного навчання
- Для розвитку візуального мислення: Учителі мають змогу наочно продемонструвати дітям, що таке «літературне розкадрування», використовуючи кінематографічний бекграунд хабу, екранні матеріали та виставки.
- Для слухового занурення: Наявність якісного аудіо- та відеообладнання дозволяє педагогам організовувати прослуховування автентичних записів голосу Вінграновського в атмосфері, яка максимально сприяє «ефекту присутності».
- Мистецькі виставки та кінопокази (адже Вінграновський — це ще й геніальний кінематографіст, учень Довженка), що розвиває медіаграмотність та естетичний смак учнів.
Формування національної ідентичності та «патріотизму деталей». Артхаб допомагає педагогові приземлити велике поняття «Батьківщина» до масштабів рідного міста:
- Сюди вчителі наводять дітей, щоб показати: геній світового рівня, учень Довженка, народився і виріс тут, на тих самих вулицях Первомайська, біля того самого Південного Бугу.
- Це дає педагогу сильний аргумент для мотивації учнів: «Ви виростаєте на тій самій землі, що й Вінграновський, ваше коріння таке ж міцне, ви маєте такий самий потенціал» .
Центр професійного розвитку самих педагогів
Артхаб є корисним не лише для учнів, а й для викладацької спільноти міста:
- Коворкінг та обмін досвідом: Це місце, де вчителі-гуманітарії можуть збиратися на засідання методичних об’єднань, проводити майстер-класи, ділитися власними находками.
- Творче перезавантаження: Педагогічна професія вимагає багато емоційних ресурсів. Відвідування мистецьких заходів хабу допомагає вчителям запобігати професійному вигоранню, надихатися та знаходити нові ідеї для уроків.
Артхаб доводить вихованцям: українська культура — це не архаїка, це сучасно, стильно та драйвово.
Висновки
Колеги! Педагогічний потенціал імені Миколи Вінграновського для нашого регіону та України в цілому — безмежний. Через топоніміку, через локальну історію Первомайська, через простір артхабу ми формуємо у дітей те, що називається корінням. А дерево з міцним корінням, як відомо, не зламати жодному вітру.
Наталія ГЕРАСИМЧУК, вчитель української мови та літератури, Первомайська гімназія №2
Коментар редакції та модераторів заходу:
Герасимчук Наталія Юріївна, творчий вчитель. Учасниця проєкту «Бентежні вірші 2022 Миколаївщина» та літературно-мистецьких заходів Артхабу «Вінграновський». Шанувальниця творчості Миколи Вінграновського, активно залучає учнів до мистецьких виставок, екскурсій, поетичних читань, використовуючи платформу і ресурси Футуристичної бібліотеки-музею М. Вінграновського. Керується висловом літературознавця Івана Дзюби: «Книги Вінграновського для дітей – це чарівний світ, де легко і просто народжується казка. Вони, як величне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається навколишнє життя.»
