Первомайська окружна прокуратура звернулася до суду з позовною заявою щодо розірвання договору підряду на будівництво насосної станції у нашому місті. Йдеться про угоду, яку Управління ЖКГ міської ради уклало з підрядником ще у 2022 році, проте умови документа тривалий час не виконуються.
Під час перевірки було встановлено, що підрядник мав завершити всі роботи власними силами до кінця 2024 року. Проте на сьогодні будівництво виконано лише на 8% від запланованого об’єму. Однією з причин затримки стало те, що протягом трьох років з бюджету не виділялося достатнього фінансування. Водночас наприкінці 2025 року сторони змінили умови договору, що дозволяє збільшити вартість робіт, а це автоматично призведе до скорочення обсягів їх виконання.
Ситуація з невиконанням контракту безпосередньо впливає на якість життя мешканців Первомайська. Відсутність нової станції не дає громаді можливості отримувати належні послуги з водопостачання та водовідведення, що є критичним для міста з населенням у 60 тисяч осіб.
Наразі позов перебуває на розгляді у суді.
Пов’язані новини
В мерії відбулося передтендерне засідання щодо реконструкції очисних споруд в Первомайську
Зруйновані очисні споруди Первомайська оглянули чеські спеціалісти, що працюють над проєктом санації
Злочинна змова. Чиновників ЖКГ підозрюють у привласненні бюджетних коштів
Така історія з підрядними договорами як вже писалось у Інтернеті мала та має місце і раніш, і буде мати на подальше.
І в обходженні з бюджетними грішми, і з грішми різних комунальних обслуговуючих підприємств.
Бюджетні гроші ж начебто нічиї, а якісь загальні, тому й протягуються лапи деяких чиновників від влади та від різних підприємницьких осіб до них. І вони у купі з виконувачами різних за рахунок бюджетів найомних робіт, і дерибанять ці гроші.
І хто їм може перешкодити. От той внутрішній авудит, який є у кожному органі влади. Смішніш не буває. Що владні підлеглі авудитори самі своїх начальників шахери махери перевірять будуть. Питання таке у повітря та каламутну воду.
Таке ж саме може твориться, і таки мабуть твориться, і з грішми комунальних обслуговуючих підприємств та різних Приватних осіб, що начебто обслуговують населення послугами.
У таких випадках комунальне підприємство, начебто не може мати лівих інтересів. Бо ж працює на себе, а своїх грошей начебто задарма нікому віддавати нема інтересу.
Але інтерес все-таки є, і чи може бути.
От наприклад той же якийсь водоканал купує потрібні для ремонтів водогонів труби пластикові чи сталеві, чи інші матеріали на ремонти, побудови тощо.
Так от, один і той же матеріал можна купити, наприклад за 6000 грн. за 1 т., а можна з продавцем (*приватним) домовитись та купити за 10000 грн. різниця – це відкат. А відкат спокійно ділиться між домовленими сторонами.
А зайві витрати спокійно закриваються тарифами на послуги, які затверджуються якоюсь владою.
І народ спокійно, а буває тихенько на кухні, обурюється, платить ті “економічно обгрунтовані” тарифи.
І щось жодного разу ніде нас не писалось, і не чулось, щоб народ взяв та перевірив, що у тих комунальних організаціях для послуг купується, якими вартостями оплачується та чи то є ті вартості обгрунтованими.
Договір розірвати хоч і через суд можливість за участі правоохоронної прокуратури можливо вийде, а може ще й ні.
А от зайти цьому органу до святая святих території бухгалтерсько-економічних офісів будь-якого комунального підприємства, то зась.
У свій час на вимогу суду про необхідність витребування документів чи даних для проведення бухгалтерської експертизи наше одне з наших Комунальних підприємств документів експертам таки не надало, категорично.
А спробував у той час народ хоч через громадську організацію з залученим незалежним аудитором зайти організації, так від влади довелось почути: “Це стратегічне, життєво надважливе для міста підприємств. Вхід на його територію категорично заборонений, щоб хтось у продукцію, яку від надає населенню не вкинув, якусь отруючу гадость. Ми не може поставити під загрозу життя і здоровля людей”.
Повертаючись до вищенаписаного: А от питання про експертизу тарифів того підприємства залишилось у повітрі, а справу про законність тарифів в суді з часом закрили, бо появились нові ще більші тарифи затверджені для того підприємств. І суд вирішив що вже нема тих застарілих тарифів і нема про що спорити.
Хоч якщо по справедливості, та й по закону, то минулі тарифи, могли би бути судом з урахуванням експертизи, визнані, протиправними та визначені замість них, реальні справедливі на той час тарифи, і народ міг би отримати право на перерахунки зі сплати попередніх обдераючих тарифів.