В Миколаєві відбулися спортивні змагання присвячені пам’яті героя десантника Миколи Гуцаленка (Первомайск Инфо)

В атлетичному манежі центрального стадіону м. Миколаїв відбулася відкрита першість з загально фізичної підготовки серед учасників спеціалізованої дитячо-юнацької спортивної школи олімпійського резерву з греблі на байдарках та каное . Змагання присвячено пам’яті вихованця школи, майстра спорту, Миколи Гуцаленка, який загинув від поранення, захищаючи цілісність та незалежність України.

Як розповіла директор школи Марина Пришутова, раніше змагання планувалися на 25 лютого, а саме цього дня Миколу Гуцаленка провели в останню путь. В зв’язку з цим дату проведення перенесли, а змагання присвятили імені загиблого бійця. Відповідно, захід відбувся незвичному для спортсменів форматі. Присутніми були побратими та родина Миколи. А молодих спортсменів познайомили з життєвим шляхом воїна:

Pervomaisk.Info-S1UE93HNTmk– Мы сегодня покажем фильм, который мы сделали специально, слайды, этап Колиной жизни спортивной. Потом мы нашли много фото Колиной жизни военной, будет ролик о подъёме флага. Я хочу, самое главное, что бы сегодня вот эти дети, малыши, которые придут, они услышали, что мы способны подготовить не только лидеров на уровне сборной команды Украины, но и способны готовить серьёзных, настоящих людей. Сегодня много наших воспитанников проходят воинскую службу, служат в АТО, поэтому хотелось бы, чтобы этого трагического случая никогда не было.

Власне в змаганнях взяли участь більше 150 спортсменів. Програма передбачала тягу та жим штанги, віджимання та підтягування серед юнаків та дівчат 1994 – 2008 років народження. Цього дня веслувальники підбивають підсумки своєї зимової підготовки.

За змаганнями молодих людей спостерігають мама Миколи Гуцаленка, його дружина та меньший син Андрійко. Серед учасників – Іван, прийомний син Миколи. Хлопчик, разом з лідерами національної збірної підіймав державний прапор на початку змагань. Саме Микола привів до веслувальної школи старшого сина. Іван обіцяє, що все, що запланували з татом – виконає. Хлопчик мріє досягти успіху в спорті та вступити до вищого училища фізичної культури. Мама Миколи, Неля Гуцаленко, розповіла, що її син мріяв взяти участь в Олімпійських іграх.

– Я действительно испытываю чувства гордости за своего сына. Гордость за то, что мой мальчик пронёс через всю свою жизнь, пусть даже короткую, понятие
доброты, помощи друг-другу, поддержке, понятия, что нужно двигаться и побеждать, не опускать руки, даже если что то не получается.
Как сказал тренер, он никогда не пропускал тренировки. Он старался выложиться на все 100% для того, что бы достичь то , чего он достиг.
Когда они получили мастера спорта для меня это была двойная радость, потому что он к этому долго стремился и вообще он думал, в дальнейшем поучавствовать на олимпийских играх.
Но так получилось, он выбрал дорогу военного. И то время что он находился на боевых позициях он был примером, он всегда мог сконцентрироваться, собраться, умел принять правильное решение, быть надёжным другом. Я очень много слышала добрых слов о Коле там на войне. Я была шокирована, я даже не знала, о том, что он был на здании аэропорта, это я узнала потом, со временем.
Я горжусь тем, что я воспитала хорошего сына, героя, честного человека с большим, огромным сердцем.
И я думаю что память о моём сыне будет жить не только в моём сердце, а и у всех тех с кем он был знаком, где он учился, кто его окружал. Спасибо учителям, которые были рядом с ним.

Бойові товариші Миколи обіцяють допомагати родині. Згадуючи побратима, мужні воїни ледь стримують сліз:

– “Кока” був людиною, до якої тягнулися, не те що для проформи, як кажуть, а дійсно пацани тягнулися, тому що досвід бойовий з нуля починався. З початку війни “Кока” участвував в усіх бойових діях,
як штурмового плану, так і окопування. Початок всяких перемир’їв, відповідати не можна , тільки укріпляти позиції. В “Коки” був досвід ведення будь яких бойових дій, дійсно, до нього тягнулися, він був справжній бойовий лідер. Справжній командир, справжній друг, справжній лідер, людина з великої літери.
Я, наприклад, старший за Миколу Віталійовича, друзів заводити у такому віці вже важко, в основному навчання там, дитинство. Але коли такого заведеш друга це настільки велика дружба.
Я хотів сказати дітворі, дай Боже кожному такого друга, і не дай Боже його так втрачати, – говорить Анатолій Харченко.

Цілеспрямований, наполегливий, хоробрий Микола Гуцаленко назавжди стане зразком для наступних поколінь спортсменів. На часі, школа веслування, в якій навчався Микола, переживає складні часи. Однак, попри труднощі, викладачі з оптимізмом дивляться у майбутнє. І вже виступають з ініціативою назвати спеціалізовану дитячо-юнацьку спортивну школу олімпійського резерву з веслування на байдарках та каное іменем свого вихованця, героя десантника Миколи Гуцаленка.Pervomaisk.Info-wWEp0vZ97ug Pervomaisk.Info-U-f-bS-2XjA Pervomaisk.Info-OxUn8zg-Tew Pervomaisk.Info-GowNtOqQFvc Pervomaisk.Info-4hoh8rpxVjw

26,034 total views, 3 views today

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code