У Первомайську дерева на узбіччі дороги рясно засипали сміттям та будівельними відходами. Таку картину можна побачити в мікрорайоні Богопіль на виїзді з міста.
Очевидно, не для покращення благоустрою міста скоєно це варварство. Можна впевнено припустити, що незабаром “дизайнери” почнуть зведення чергового металевого – залізобетонного каркасу, в якому розташується об’єкт торгівлі=послуг.
В той час, поки суспільство протистоїть зовнішньому ворогу, прикипілі до крісел чиновники з розмахом продовжують “договорняки” і дерибан земель. У місті скоро не знайти й латки землі не забудованої МАФами. При тому, що публічно декларують озеленення і боротьбу з порушниками благоустрою.
Чи відомо екологічній інспекції про оборудки з зеленими насадженнями, які приречені на знищення? Чи можливо, відповідний дозвіл у замовника вже є, санкціонований печаткою чиновника? В такому разі, на якій підставі? Муніципальна варта на сторожі?
Ці питання поки що без відповіді. Можливо після розголосу, відповідні органи відреагують на інформацію і оприлюднять результати перевірки.
3,563 total views, 10 views today
Сміття гроші
Ви оце демонструєте “околиці Первомайська – Богопілля.”
А чого би нашим екоприроднім інспекторам не пофотографувати руїни колишнього Цукрового заводу. От там будівельного сміття такі поклади, що у панорамне фото не влізуть. Знімати будівельно – сміттєвий документальний серіал доведеться.
А різних покинутих зарослих бетонованих котлованів, траншей та інших ласток залишена офігенна кількість.
І нікому нема до цього діла.
Спритні діячі, типу розпроданців заводських залишків, подейкують, що в перших рядах і наші активісти міста Глушко та Симоченко, все більш-менш придатне розпродали.
Геть і арматуру з бетонованих проїздів двору заводу повидовбували на металобрухт.
А якже за законами ?
Так от по-перше.
Знесення будівель, споруд, у тому числі підвалів, котлованів тощо, повинно було здійснюватись за розробленим проектом та під технічним наглядом.
Демонтаж, розбірка, повалення споруд будівель повинні ьули здійснюватись спеціалізованими підприємствами, організаціями.
Все непридатне до продажу після демонтажу, розбірки будівельне сміття повинно було бути вивезеним на спеціальний полігон.
Звільнена від заводу територія повинна була бути рекультивована та поверонута у сільгоспвиробництво. Можливо й для розподілу Героям АТО та сьогоднішньої війни.
А маємо що ? Величезні збитки, які тепер провинна нести місцева влада з виконання усього того будівельно-руйнацько-демонтажницького за Законодавством.
А повиннен був нести хто ?
Той хто призвів завод до банкрутства та знищення. Його власники, які виявились шахраями.
За який кошт ?
А хоча б за той кредит, який вони брали в ВАБанку під заставу вже вбитого заводу- АТВТ “Гілея”.
Думаєте маленький кредит ? Так ні ж – 39 000 000 грн. А з санкціями за його неповернення – то й всі 52 000 000 грн. за курсом долара 2007 року.