«Перша колискова» М.Вінграновського – як набат тривоги й передчуття біди

Микола Вінграновський належав до  покоління Дітей війни. На початок вторгнення гітлерівсько-німецьких військ в країну, Миколі  виповнилося п’ять років. На його дитинство випали тяжкі випробування воєнного лихоліття та повоєнної відбудови. Ці враження торкнулися багатьох творів письменника.

Вірш “Перша колискова , що традиційно згадується в переліку дитячих творів автора,  сприймався й трактувався, як  напутні слова новому поколінню співвітчизників, яке не знало війни. Сьогодні, в час найжахливішої ворожої навали на Україну, коли нелюди узяли  собі за мету знищити все, що пов’язане з Україною, викристалізовується й нове глибоке розуміння цього твору.

Андрій Антонюк. “Богопільська мадонна”

Це розуміння торкається великої тривоги поета за Україну. Глибоке передчуття біди й неспокою наповнює кожний рядок твору. Автор передає в поезії як щастя батьківства, так і  бентежну думу про майбутнє дитини й України. Сумління й патріотичне самоусвідомлення не мусить бути приспане жодним сном і жодною колисковою… «Тіні сплять і сонна яворина…» в нових реаліях це звучить як пересторога й передчуття біди, яким було сповнене серце поета ще в далекому 1963 році.

Ця пересторога й передчуття, на жаль, справдилися. Бо тіні нині прокинулися і затьмарили небо України, понівечили  її землю, зранили серце.

Та як небо в нашому Дніпрі,

Так в тобі не спить хай Україна.

Ці слова, спрямовані не лише до дитини, вони спрямовані до кожного українця. Бо що глибше усвідомлюєш цю тривогу й біль, тим зрозуміліше задум поета, і колискова звучить вже як наполегливий  заклик до пробудження, як набат.

 «Хай вона не спить в тобі повік, Бо вона — для тебе і для світу…»

Здається, світ це починає розуміти. Дай Боже, щоб не запізнився, дай Боже, щоб світ це зрозумів вчасно!

Спи, моя дитино золота,

Спи, моя тривого кароока.

В теплих снах ідуть в поля жита,

І зоря над ними йде висока.

 

Спи, моя гіллячко голуба,

Тихо в моїм серці і щасливо.

За вікном хлюпочеться плавба

Твоїх літ і долі гомінливої.

 

Спи, моя дитинко, на порі.

Тіні сплять і сонна яворина…

Та як небо в нашому Дніпрі,

Так в тобі не спить хай Україна.

 

Хай вона не спить в тобі повік,

Бо вона — для тебе і для світу…

Люлі, мій маленький чоловік,

Капле сон сріблястий з верховіту…

Перша колискова. Микола Вінграновський. 1963р.

У 1993 році вийшла збірка поезій Вінграновського «З обійнятих тобою днів» ілюстрована репродукціями  художника Андрія  Антонюка. Обидва митці – всесвітньо відомі земляки, лауреати Державної премії України імені Т.Г.Шевченка, випускники Первомайської школи №17, яких об’єднувала багаторічна дружба.  На титульній  сторінці – «Богопільська мадонна», репродукція,  зміст якої перегукується з  «Першою колисковою». На полотні бачимо тривожні дзвони над матір’ю й дитям, над Україною, ніби б’ють на сполох,  попереджаючи про небезпеку.

Спи, моя дитинко, на порі.

Тіні сплять і сонна яворина…

Та як небо в нашому Дніпрі,

Так в тобі не спить хай Україна.

Андрій Антонюк “Білі Хмари”

Нехай  надбання наших  великих земляків додають нам сил в ці важкі й болісні дні, коли ворог намагається знищити все живе в Україні і завдає удари смертоносними  ракетами. Нехай душі наших предків стануть нам Янголами охоронцями, нехай міцно тримаються й дають відсіч ворогу наші доблесні ЗСУ  і увесь світ підтримає українців в боротьбі з нелюдами.

 

Наталія Терещенко, голова художньої ради АртХабу  «Вінграновський»

2,187 total views, 19 views today

3 comments

  1. Біблітека

    Дві “найактукальніших”!!!!????? теми у нас:
    “Арк. Корнацький” та “Мик.Вінграновський”, кожного, майже, дня.
    Лише перший сам про себе все дописує, а на іншому вже цілий рій місцевих “дослідників” публіцистично-творчу прохвесію напрацьвує та відшліфовує.
    Дехто вже на докторську диссертіацію, навколонаукову, натягує.

    • Admin

      |Author

      Микола Вінграновський, лауреат Державної премії ім. Т.Г Шевченка, заслуговує на те, щоб про нього писати, досліджувати його творчість. Його поезії й проза є за змістом глибокі, цікаві, багатовимірні. Тому й приваблюють як науковців і публіцистів, так і пересічних читачів та любителів високохудожньої літератури. Напишемо й про Вас, шановний читачу, якщо маєте що сказати про себе. Ласкаво просимо, надсилайте матеріал.

  2. Біблітека з читачем

    А шо то чи хто то є за таке: “Аdmin” та “Author” ? Таємниця ?
    Як можна тому адміну щось писати, коли невідомо
    хто він/вона то є.
    Шо то є таємниця ?
    Та й шо то за таке полженіє: законів про мову не дотримуємось, пишучи агліцькою.
    І у куди лише той будсмен розмовний диветься, за шо йому державні гроші на заплату виплачують, ще й мабуть чималенькі.
    А матеріали у читачів звичайно є і бувають. Могли би й дописати, але ж треба відати з ким справу мають.
    От наприклад така історія, реальна, між іншим:………….. . . . . . . . .

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code

.