Ворожіння на Маланку та Василя

Традиційно в ніч з 13 на 14 січня українці святкують Щедрий вечір, або Маланку. Здавна вважалося, що ворожіння непередодні свята Василя здатні передбачити майбутнє та розповісти про судженого.

На Маланку 13 січня українці не лише смачно їдять, а й проводять давні українські новорічні обряди, зокрема ворожать та щедрують.

Як правило, ворожінням займаються молоді дівчата, щоб дізнатися, з ким у майбутньому їм суджено провести своє життя. За давнім звичаєм, який у наш час зустрічається лише у деяких селах, коли дівчина починає ворожити, юнак, який у неї закоханий, повинен викрасти ворота або хвіртку її оселі. Щоб повернути свою втрату, батько дівчини повинен виставити могорич.

Закінчивши ритуальний обхід,  юнаки о 5-6 годині ранку, але обов’язково до світанку, зазвичай ідуть на роздоріжжя палити Дідуха і стрибати через багаття. Цей обряд повинен очистити їхній дух від спілкування з нечистою силою минулої ночі.

 

У різних районах України дівчата ворожать по-різному. Ось кілька прикладів:

  • виходять на вулицю, і яка тварина зустрінеться першою, таким і буде суджений: якщо собака — лихий і сердитий, якщо вівця — тихий і спокійний тощо;
  • біля воріт насипають три купки зерна, а вранці перевіряють: якщо зерно на місці, то сімейне життя буде щасливим, а якщо кількох зерен не вистачає, то навпаки;
  • кладуть під подушку гребінець і перед сном промовляють: «Суджений-ряджений, розчеши мені голову!». Хто насниться, той і буде судженим;
  • до схід сонця дівчата йдуть до криниці, приносять в роті воду і печуть балабушки, під час гадання заводять собаку і, щоб дізнатися хто першою вийде заміж, годують собаку. Чий балабушок вона з’їсть першим, та першою і заміж піде;
  • той, хто ворожить, іде під чужі вікна та підслуховує розмову: якщо чується слово «піди», то вийде в цьому році заміж, а якщо «сиди», то ще посидить у дівках;
  • перед сном кладуть у миску з водою кілька гілочок з віника і промовляють: «Суджений-ряджений перевези через місток». Якщо вранці гілочка прилипне до країв миски, то дівчина вийде заміж за того, хто їй наснився.

Найпростіше традиційне гадання – дівчата кидали на дорогу чобіт. Носок взуття, яке впало на землю, показував, в яку сторону дівчина, яка ворожить, вийде заміж. Якщо чобіт повертався носком до будинку – не бачити дівчині вінця цього року.

Але бувають непередбачувані випадки під час ворожіння, які віщують нещастя або розлучення з коханою людиною. Саме про  різдвяний вечір йдеться у вірші Миколи Вінграновського «Цієї ночі птах кричав»

Цієї ночі птах кричав
У небо відлетіле.
Цієї ночі сніг упав —
На чорне впало біле.

Цієї ночі уночі
Ми тихо говорили…
Різдвяні пахли калачі,
Шибки в мороз горіли.

З далеких берегів і лоз
В цю снігопадь лапату
Приніс від зайця Дід Мороз
І дещо нам у хату.

Один лиш птах кричав-болів
За морем, за горами,
І наш різдвяний стіл білів
В кутку під рушниками.

 

 

                                                                  Підготувала Антоніна Григоренко

1,908 total views, 7 views today

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code

.