Творчість літераторів Первомайщини

ІДУ ПОВЗ НІЧ

Переступлю поріг свого безсоння,

Босо́ніж вийду  на Чумацький шлях.

Праворуч – коні, і ліворуч – коні,

Мигтять підкови, стугін у полях.

Іду повз ніч. Десь причаївся ранок.

Іду на Ви, чи може вже на Ти…

– Сідлай коня, і не роз’ятрюй рани!

-Гудуть комети, губляться хвости.

А я коня прибережу для свята,

Крилатий кінь не знає батогів,

Крилатих –  їх не так уже й багато,

Цілунок долі, жереб від богів…

А чумаки долають шлях плотами,

Немає вітру – можна й без вітрил.

І чудо-коні, ген, летять світами,

Нема тяжіння – можна і без крил.

Іду повз ніч, така моя пригода.

Кидаю в безмір пригорщу монет,

Щоб за повір’ям повернутись згодом

В сузір’я Долі, у парад планет.

2019 ©Наталія Терещенко

3,854 total views, 3 views today