Поезія літераторів Первомайщини

Як летять роки! Мов дикі коні.

Лиш сліди на серці від копит…

Я молюсь, щоб впасти на розгоні,

Посміхнувшись вам в останню мить.

Чом нам не радіти, поки разом?

Чом для мами теплих слів нема?

Труємося холодом, мов газом,

Дме у груди вічності зима.

Та нікому я не дорікаю.

Час іще потребує розплат.

Гляньте, рідні! Вже по небокраю

У туман роки мої летять.

©Галина Педченко Збірка «Серце на долоні», 2004 р.

Публікація  Н.Терещенко

Більше інформації про поетесу : «Господні зерна» Галини Педченко. До 95 річчя з дня народження поетеси.

3,696 total views, 3 views today