Скачуть, скачуть коні… Поезія Валентини Троянської

Валентина Троянська- поетеса з Первомайська

Вона не лише пише ліричні поезії, але й любить малювати. Саме ці два її таланта спонукали до написання вірша «Скачуть, скачуть коні». Прочитавши поезію Троянської,  місцева композиторка і керівник фольклорного ансамблю  Клавдія Прокопенко написала музику. Так з доробку двох творчих  людей народився гарний душевний твір! 

І ось уже звучить пісня про граціозних тварин, як алегорія про плинність життя.

У степу широкім, в сніжній колії

Скачуть, скачуть коні по землі святій.

І краси такої не знайти в житті,

Вітер розвіває гриви золоті.

 

Приспів: Коні, коні, коні в білому вбранні,

                Коні, коні, коні – вісники земні…

                Лиш клубками пара падає до ніг,

                Скачуть, скачуть коні вже на мій поріг.

 

Не скачіте, коні, зупеніте мить.

Бо на всі тривоги серденько болить.

Як їх зупинити? Як угомонить?

Тупіт копитами у степу дзвенить.

 

Перестали бігти, у степу бредуть…

Так в житті години, ніби коні йдуть.

Оглянулись коні – лише синь в очах.

Життя пролетіло, як у небі птах.

 

                                                                  Підготувала Антоніна Григоренко

                                                                  старший бібліотекар

                                                                  музею-бібліотеки Вінграновського

Loading

.