Портрет Миколи Вінграновського – художник Святослав Божій

Історія портрета Вінграновського цікава і  неординарна

В музеї Вінграновського, створеному в місті Первомайську за задумом його фундатора Аркадія Корнацького, можна побачити репродукцію картини Святослава Божія«Портрет Вінграновського». Це зображення поета в повний зріст створює у відвідувача  враження, ніби Микола Степанович особисто зустрічає його серед власних книг, фотографій, експозицій.

Насправді, портретів видатного літератора існує небагато. Якщо не брати до уваги роботу Святослава Божія, то перше, що спадає на думку – це полотна художника Андрія Антонюка,  Лауреата Шевченськівської премії, земляка і одношкільника Миколи Степановича, його друга і шанувальника.

Але повернемося до полотна, яке створив Божій.  Композиція автопортрета відразу привертає увагу монументальністю, розмахом, гамою кольорів і потужною постаттю поета,  в позі,  яка не притаманна вітчизняним школам живопису.

Час написання портрета Вінграновського – 1969 рік

Святослав Божій Портрет Довженка

Святослав Божій Портрет Довженка

Святослав Божій написав портрет свого друга Миколи Вінграновського в 1969 році в Одесі, коли Микола Степанович вже був відомим не тільки як актор і режиссер, але і як тонкий поет-лірик, один з найяскравіших представників українських шістдесятників. Мистецтвознавці чомусь не дуже охоче згадують цю картину. Набагато більший резонанс отримало інше полотно  Божія, а саме, – портрет Довженка, ідея написання якого, виникла у художника саме під час роботи над портретом Вінграновського.

Історія портрета Вінграновського: чому в кожусі і чому в чоботях?

Святослав Божій Портрет Вінграновського 1969р.

Святослав Божій Портрет Вінграновського 1969р.

Живописець представив поета у своїй особливій авторській манері: в образі переможця, який височить над світом, самостверджуючись, випромінюючи енергію життя.  Саме так патетично і метафорично Святослав Божій зображав червоноармійців, вождів, соняхи, все і всіх: непереможними, міцними, енергійними, життєлюбними. Але чому тонкий поет-лірик постає перед нами в кожусі, грубих чоботях, в дещо театральній  позі? Лише аркуш паперу в руці нагадує його заняття – літературну творчість?

Федір Кричевський: Автопортрет в білому кожусі

Федір Кричевський, «Автопортрет в білому кожусі» 1932 р

Федір Кричевський, «Автопортрет в білому кожусі» 1932 р

Розгадка криється  в явищі, яке зветься в мистецькому середовищі діалогом культур. Справа в тому, що схожу композицію використав художник Федір Кричевський, створюючи свій «Автопортрет в білому кожусі» у 1932 році. Це полотно вважається чи не найкращим з його робіт, своєрідним вираженням творчого кредо художника.

В 30-і роки українська культура зазнавала репресій, саме в цей час Федір Кричевський ризикнув написати автопорет, втіливши свій задум у сміливій на той час композиції.  Міцна монументальна, постать. У погляді – почуття власної гідності, але й тривога, передчуття біди. В поставі – відчуваєтся надзвичайна внутрішня сила, але й намагання втриматися й не схибити в жорстокий час. В очах і постаті – життєва енергія, рішучість, за яким відчувається біль і неспокій. На плечах – білий кожух з фрагментом народного орнаменту,  а за спиною – на стіні сіра зловісна тінь ката. Кривава свічка-плаха біля правого чобота, а ліворуч плачуть жовті свічки. Цей  автопортрет Ф. Кричевського тепер сприймається як  передчуття художника, котрий через 15 років, помер від голоду у своїй майстерні в Ірпені, зневажений владою, позбавлений усіх звань.

Звязок автопортрета Кричевського з  з Портретом Генріха VIII» Ганса Гольбейна-

"Портрет Генріха VIII» Ганса Гольбейна-молодшого 1537 р.

“Портрет Генріха VIII» Ганса Гольбейна-молодшого 1537 р.

Але повернімося до  діалогу епох! Композиція Кричевського, за версією мистецтвознавиці Діани Клочко, сходить до «Портрета Генріха VIII» Ганса Гольбейна-молодшого. Якщо поставити «Автопортрет» Кричевського поруч із «Портретом Генріха VIII» (1537), то схожість композицій очевидна, стверджує вона. Митець перебував у 1902 році у Лондоні, де змалював церемонію коронації Едварда VII, а також відвідав музеї. Саме там відбулася його «зустріч» з «Портретом Генріха VIII», який справив на нього велике враження.

У композиції королівського портрета  –  об`ємна хутряна накидка із важкою золотою прикрасою, впевнена постава короля. В українському варіанті – накидку заміняє кожух. А гордовита постава –  це свідчення волі і сили господаря, який впевнено стоїть на своїй землі. Саме про це мріяв художник Кричевський – впевнено стояти на своїй землі. Але, на жаль, обставни склалися інакше.

Діалог художників – діалог епох

Отже, в мистецькому середовищі існує діалог художників, діалог епох. Варіантів такої розмови одного художника з іншим художником через десятиліття, століття, а інколи тисячоліття є досить багато. Образ мадонни з дитям існує в інтерпретації різних митців, від Рафаеля до Антонюка. В такий спосіб митці мовби входять у своїх пошуках у коло інших шедеврів, з якими вони спілкуються, тільки не голосом, а  своїми творами.

Святослав Божій "Автопортрет"

Святослав Божій “Автопортрет”

Таким чином, композиція портрета, яку обрав Святослав Божій  –  є діалог художників.

1969 рік був, поза сумнівом, більш сприятливим для творчості, ніж 1932. Але небезпека тоталітарного режиму залишалася досить відчутною і будь-хто міг потрапити в немилість через свої переконання чи  спротив системі. Тому,  композиція,  обрана живописцем для зображення  Вінграновського – це поза впевненості  письменника в своєму таланті, у володінні словом, у здатності міняти світ на краще, саме за допомогою художнього слова. Біла вишита сорочка, кожух – простий народний одяг  сприймаюся як свідчення близькості митця до своїх витоків, до землі, адже його мала батьківщина – то Боже поле,  берег Бугу,  безмежний український степ.

Дивлячись на портрет, ми подумки чуємо голос майстра, який ніби промовляє до нас своїми поезіями: – Не одійде мій голос, не відлюбиться!

Як втілювався творчий задум проєктантів музея Вінграновського в Первомайську

АртХаб "Вінграновський", центральна експозиція

АртХаб “Вінграновський”, центральна експозиція

В музеї Вінграновського в Первомайську над усіма експозиціями височить полотно з зображенням постаті Миколи Степановича.

Автор проєкту, художник монументаліст Анатолій Гайдамака, дуже вдало обрав саме цю репродукцію картини одеського живописця  Святослава Божія в якості кульмінаційної серед експозицій. Задля сходження до розуміння образу через пізнання його творчого і життєвого шляху. Щоб осягнути глибину думки геніального поета, всю міць його вдачі. Відчути духовну енергію безмежного Вінграновського, харизму і талант нашого геніального земляка. Так, образне творіння художника і магія слова поета утворюють ту дивовижну сутність, завдяки якій дух перемагає тимчасове й тлінне.

Впевнена, що світла аура і енергетика цього мистецького комплексу приваблюватиме відвідувачів, незалежно від їх віку, роду занять, літературних вподобань.

Терещенко Наталія – голова художньої ради АртХабу “Вінграновський”

1,859 total views, 15 views today

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code

.