Чому вимирають українці? Висновки експертів ООН

За прогнозами ООН, до 2050 року чисельність населення України зменшиться до 35 мільйонів

Темп скорочення населення України є одним з найшвидших серед держав світу. Існує ймовірність, що до 2050 року українців залишиться 35 мільйонів. Про це йдеться в аналітичній довідці «Демографічні процеси», яку підготували експерти Організації Об’єднаних Націй.  Довідка була опублікована 19 листопада.
Серед причин скорочення населення:
• низький коефіцієнт народжуваності,
• високий рівень смертності,
• постійне зростання масштабів зовнішньої міграції через безробіття, бідність, безпекові й соціальні чинники.

Серед факторів, котрі унеможливлюють народження бажаної кількості дітей вукраїнських сім’ях, ООН називає
• недостатній рівень добробуту,
• відсутність у жінок можливості поєднувати кар’єру й догляд за немовлям.

Причинами високої смертності (зокрема серед чоловіків) експерти вважають їхню часту ризикову поведінку, системні неінфекційні хвороби, недостаність дій по запобіганню летальних випадків.
Статистика ООН вказує на те, що близько третини українців недоживають до 65 років.
За даними Державної служби статистики, на жовтень 2021 року чисельність населення України становила 41 мільйон 319 тисяч громадян.

Джерело:

АНАЛІТИЧНА ДОВІДКА ООН Демографічні процеси (витяг з документу,стор 1-2)

Низький коефіцієнт народжуваності, високий рівень смертності та постійний ріст рівня зовнішньої міграції руйнують людський капітал України, а отже й основу для сталого розвитку. Недостатній рівень добробуту та відсутність у жінок можливостей поєднувати кар’єру й догляд за дітьми залишається одним із чинників

що заважають українцям мати бажану кількість дітей. Поширеність поведінки з високим ступенем ризику та неінфекційні хвороби є одними з основних причин одного з найвищих рівнів смертності в Європі, особливо серед чоловіків. Близько третини українців помирає у віці до 65 років. Понад половині цих смертей можна запобігти. За даними приблизних підрахунків, за межами країни постійно перебуває близько 3 мільйонів українських працівників, і їхня чисельність, ймовірно, надалі зростатиме. Високий рівень бідності та труднощі з пошуком працевлаштування з гідною оплатою підсилюються політичними, соціальними та безпековими факторами, які стимулюють міграційних відтік. Майже половина українських мігрантів зайнята в низькокваліфікованих видах діяльності, для яких вони мають зависоку кваліфікацію, їх приваблює поступово полегшуваний доступ до ринків праці в ЄС. Третина нещодавнього зростання рівня міграції відбулася за рахунок українців віком до 35 років, які переважно мають кращу освіту, ніж ті, хто залишається в Україні. Зростання кількості українських студентів за кордоном збільшує відтік кадрів, і лише деякі з них планують повернутися, що спричиняє невідповідність кваліфікації та нестачу робочої сили в різних секторах економіки та регіонах країни. Чисельність населення сільських місцевостей в Україні скорочується, що зумовлено міграцією молодих, більш освічених і забезпечених верств населення, і це має серйозні довгострокові наслідки для економічної стабільності сільської місцевості та соціальної згуртованості. Населення України є одним із тих, які найшвидше старішають у Європі, що є прямим наслідком зниження рівня народжуваності. Більш як п’ята частина населення старша за 60 років, і ця частка, за прогнозами, зросте до 36% до 2050 року. Жінки становлять близько двох третин населення віком понад 65 років і майже 3/4 населення віком понад 80 років; вони стикаються з підвищеним ризиком вразливості та бідності. Зростання видатків на охорону здоров’я та пенсії навантажує державний бюджет, який фінансується коштом робочої сили, чисельність якої скорочується, а стан здоров’я є невтішним. Пов’язані з потребами літніх людей витрати в Україні переживатимуть одне з найвищих зростань у Європі та, за прогнозами, становитимуть 25% ВВП до 2050 року. Очікується, що чисельність робочої сили в Україні, що характеризується низьким рівнем залученості, особливо серед старших українських чоловіків і жінок, а також жінок працездатного віку, зменшиться більш ніж на 30% до 2050 року. Поширеність неофіційної зайнятості та незадекларованих заробітків додає до зменшення розміру внесків на соціальне страхування та, як наслідок, простір для маневрів у фінансовій сфері.

Документ опрацювала Терещенко Н

1,820 total views, 3 views today

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code

.