70 річницю перемоги над фашизмом у Первомайську відзначили урочистою ходою. 9 травня о 10 годині колона з державним прапором на чолі пройшла центральною площею міста. Слідом за стягами йшли мер та депутати, і вже за ними – ветерани, яких присутні зустрічали оплесками. Також в колоні крокували військові пенсіонери, ветерани Афганістану, представники громадських організацій. Останніми йшли солдати 40 окремої артилерійської бригади.
Переважна більшість присутніх носила на грудях червоні маки як символ перемоги. Одиниці ходили з георгіївськими стрічками. Однак суперечок між учасниками урочистостей не спостерігалось. Ветерани на свято прийшли без піднесеного настрою:
– Прийшов ноги болять, а нема на чому посидіти. Раніше попереду завжди стілець стояв: прийшов, відпочив собі, спокійно подивився. А це ноги болятьі стояти не можна вже – скаржиться ветеран Євген Поліщук.
Мы загнаны в тупик. О нас никто не думает. К празднику принесут 3 килограмма крупы – вот и все – говорить ще один ветеран Петро Шепель.
В бойовому настрої Василь Нємцов. Ветеран готується зустрічати 90 річний ювілей в бадьорому дусі:
– Скоро будет 90. Совсем скоро, через несколько дней. Поэтому встречаю в настроении. С дочерью своей и сопровождающей Линой Андреевной. Она тоже участник ВОВ. Поздравляем вас всех и желаем удачи!
Ветеранам цього дня адресували багато приємних слів. І не тільки з трибуни, а й просто на вулиці. Ксенія Гаврилюк написала вірш на основі реальних подій своєї родини адресований сучасникам:
– Чому так часто забуваємо про тих,
Хто вижили на фронт? Живемо і не згадує ніхто.
Я пам’ятаю як розповідає тато про дідуся свого й праматір
Якими ж сильними були вони.
Він воював на фронті від сонця до зорі
Вона ж його чекала з їхніми дітьми.
І от він повернувся поранений з війни до своєї родини
І зажили вони у спокої в якому й ми жили до нині.
Обалдеть!