Нещодавно у Первомайську відбулася рекордно коротка позачергова сесія міської ради. Засідання тривало близько 15 хвилин. У порядку денному, представленому на розгляд депутатів, було лише два питання.
Перше питання стосувалось затвердження Меморандуму про партнерство та співробітництво щодо проекту «Будівництво заводу з переробки твердих побутових відходів» з ТОВ «Німецько-Українське підприємство «БІТ».
Під час розгляду цього питання депутати звернули увагу на те, що підприємство, яке має зайти на територію Первомайська, має в своїй історії судові рішення про стягнення з них заборгованості. У відповідь на це міський голова зазначив, що все буде перевірено належним чином, а також прописане в документах. То ж хвилюватися немає причин.
Під час голосування один з депутатів виступив проти, 25 проголосували «За» затвердження Меморандуму і лише троє утримались.
Другим питанням порядку денного було надання дозволу комунальному підприємству «Флора» на укладання договору фінансового лізингу на придбання комунальної техніки. Всім депутатам заздалегідь роздали проєкти рішень, з якими вони ознайомились.
Очікувалося, що питання викличе серед депутатів бурхливе обговорення з пропозиціями та зауваженнями. Але голосування за надання дозволу на укладання договору фінансового лізингу для комунального підприємства відбулось досить швидко і без зайвих демагогій.
То ж невдовзі, можливо, у Первомайську з’явиться і нова комунальна техніка, і завод з переробки побутових відходів.
Соломія Бояр
![]()




Якби з тим ТОВом “Українсько – німецьким” не вийшло так, як вийшло з Інвестром Первомайського цукрового заводу – “Українськими глобальними інвестиціями – групою компаній С В А Н”.
Воно також висловлювало багатообіцяючі прожекти:
придбати власні землі, на яких вирощуватимуть цукровий буряк, повністю необхідний для забезпечення завантаженості виробничих потужностей підприємства: щорічно до 600 тис.тон – буряка та до 60 тис.тон цукру – піску білого. З послідуючими більшеннями цих показників у два рази. А з тим – чисельність працівників з 1300 робітників до 2600 – постійних та 800-900
сезронників. Збільшити різновиди виробництв: кондитерське, мясопереробка та інші.
А насправді: виявились нахабними, безкарно діючими шахраями.
Угробили завод, всі допоміжні виробництва, Наробили боргів по розрахунках з постачальниками матеріалів, сировини, бюджетом, ПФондом.
На вже забитий усмерть завод хапанули кредиту 40 млн. грн. Наростили значно борг (несплачен банківські проценти та пеня) – разом це все – 52 млн. грн. Насадили таким чином банк на вказану суму.
Завод по-тихому попиляли (порізали) на металобрухт та самие підприємтсво зплавили у банкрутство, яке тривало 14 !!!!!! років.
І шо думаєте, це все без хоча б якоїсь участі тодішніх місцевих та обласних впливових осіб ?
Кинули робочий клас на 4,5 мслн. зарплати і кінці у воду.
Колишні тодішні прокурорські пояснювали, що злочинності не вбачається.
А шахраї пояснили – це бізнес.
Звичайно бізнес: по-українськи.