24 лютого 2025 року минає три роки від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Цей день, коли о 3:40 ранку 2022 року російські ракети вдарили по українських містах, став поворотним моментом в історії нашої держави та її народу. Для Первомайська, міста з багатою історією на межі Поділля та півдня України, війна принесла нові випробування, але й укотре довела силу духу його мешканців.
Початок війни: від мирного життя до боротьби
Ранок 24 лютого 2022 року для багатьох первомайців розпочався зі звуків сирен та тривожних новин. Російська агресія, що тривала з 2014 року у вигляді окупації Криму та війни на Донбасі, перейшла у нову, відкриту фазу. Того дня президент РФ Володимир Путін оголосив про так звану “спеціальну воєнну операцію”, але для України це стало початком народної війни за незалежність. Первомайськ, хоч і не опинився на передовій у перші дні, відчув на собі відлуння бойових дій: тривоги, приплив людей, які шукали безпечного місця, та мобілізація місцевих жителів до лав Збройних сил України.
Місто, яке історично стояло на перетині культур і кордонів – від часів Речі Посполитої й Запорозького війська до боротьби проти більшовиків у 1920-х, – знову стало частиною великої боротьби за свободу. Первомайці згуртувалися: волонтери почали збирати допомогу, а місцеві підприємства переорієнтувалися на потреби фронту.
За три роки війни Первомайська громада продемонструвала надзвичайну стійкість. Тут народилися герої, серед яких – старший лейтенант ЗСУ Ігор Кондратевич, який боронить країну від російських окупантів і чиє ім’я стало символом мужності для нашого міста. Місцеві жителі долучилися до оборони України не лише на фронті, а й у тилу: від пошиття одягу для військових до збору коштів на дрони й автомобілі.
Первомайськ також став прихистком для тисяч внутрішньо переміщених осіб. За даними міської ради, станом на лютий 2025 року громада прийняла понад 5 тисяч людей, які тікали від війни на сході та півдні країни. Це додало нових викликів, але й укріпило солідарність місцевих жителів.
Сьогодні, коли війна триває, Первомайськ залишається прикладом незламності. Ми пам’ятаємо перші дні, коли ворог сподівався на швидку перемогу, але отримав відсіч від українського народу. Битва за Київ, звільнення півночі України, наступи на Харківщині та Херсонщині – ці перемоги стали можливими завдяки внеску кожного міста, включно з нашим.
У цей день, 24 лютого 2025 року, ми вшановуємо тих, хто віддав життя за Україну, і тих, хто продовжує її захищати. Первомайськ, як і вся Україна, дивиться у майбутнє з надією на перемогу та мир. Наша боротьба – це не лише про виживання, а й про право бути собою, жити на своїй землі та будувати європейське майбутнє.
Пов’язані новини
У Первомайську засудили жінку за поширення проросійських матеріалів у соцмережах
На війні загинув військовослужбовець із Первомайської громади Сергій Гостішев
МОЗ: вода на пляжі «Райдуга» у Первомайську відповідає нормам, але купатися офіційно заборонено
