Бібліотека-музей Миколи Вінграновського підготувала для наших відвідувачів і усіх, хто цікавиться творчістю Миколи Степановича Вінграновського, буклет-пам’ятку з біографічними датами та стислим описом творчого шляху митця. Сподіваємося, що така підказка буде корисною для читачів, які мають критичне мислення і не бажають споживати неправдиву інформацію, яка досить часто поширюється в інформаційному просторі.
Які причини поширення неправдивої інформації
З існуванням біографічних фейків я зіштовхнулась несподівано, коли щільно почала займатися темою творчості і біографії МСВ. Оскільки серед багатьох джерел інформації є інтернет-мережа, звісно, використовуємо це джерело одночасно з друкованими виданнями та свідченнями сучасників. Ось тут я відкрила для себе задавнені фейкові «перли». Їх розповсюджують не тільки необізнані і випадкові люди, а навіть вчителі літератури, фахівці, журналісти. Мережа рясніє розробками уроків, виховних заходів, відео-посібників у поміч старшокласникам для ЗНО з фактичними помилками, сфальшованими подіями.
З чим це пов’язано? Напевне з довірою до джерел інтернету. З тим, що достовірні джерела чи довідники у мережі практично відсутні. Щоб знайти їх, потрібні зусилля, час, бажання. Цього часто бракує авторам швидких публікацій.
Потрібні приклади фейків? Їх десятки. Наведу декілька. Посилання не вказую, щоб не рекламувати авторів.
Фейк №1: Місце народження. «Микола Степанович Вінграновський народився у селі Богополь. (варіанти: у містечку Богополь, у містечку Первомайськ, тощо)».
Спростування: Села чи містечка Богополь не існувало в 1936 році. Існувало місто Первомайськ. (не містечко, а саме місто Первомайськ.) Микола Степанович Вінграновський народився у місті Первомайськ, в тій його частині, яка називалась Голта, згодом батьки придбали будиночок в іншій частині міста з історичною назвою Богополь. Там пройшли дитячі та юнацькі роки письменника. В роки війни родина проживала у селі Кумарі, а після звільнення Первомайська повернулась у місто.
Фейк №2. «Довженко допоміг реалізувати Вінграновському свій талант і запросив його на кіностудію Довженка в якості режисера.»
Спростування: Олександр Петрович Довженко не міг запросити Вінграновського на кіностудію свого імені, тому що кіностудія назвалась іменем Довженка у 1957, через рік після його смерті, а Вінграновський прийшов туди в якості режисера через 4 роки після смерті Довженка). Микола Вінграновський, завершивши навчання у Всесоюзному інституті кінематографії в Москві, отримав направлення на роботу до Київської кіностудії імені Олександра Довженка у 1960 році. О. Довженко помер 26 листопада 1956 року в Москві.
Фейк №3 Родина. «Микола Вінграновський прожив з Олександрою Білінкевич майже 50 років. У них був спільний син Андрій.»
Спростування. «У 1963 році в родині Миколи Вінграновського та Лідії Максимової-Вінграновської народився первісток – син Андрій. На жаль подружжя розлучилося в кінці 70-х років. У 1974 році Микола Вінграновський одружився з Олександрою Білінкевич, разом вони прожили майже 30 років, до смерті митця у 2004. Подружжя поховане на Байковому кладовищі у Києві.
Багато здеформованої інформації містять статті про творчість письменника
- “Виконав роль несвятиласки у фільмі Дума про Британку”. /правильна назва: роль Несвятипаски/
- “Був першим президентом міжнародного пенклубу”. /некоректно плутати українське представництво ПЕН і міжнародний ПЕН/
- “Популярність принесла збірка «З книги першої ще не виданої», друга назва Атомні прелюди.” /збірки «З книги першої ще не виданої» не існує, це газетна публікація/
- “Радянська система негативно відреагувала на абстракціонізм, сюрреалізм поета”.(?)
- “Батько був заможний селянин”. /ця теза не має документальних підтверджень/
- “Зустрів лікарку-кардіолога Олександру Білинкевич. На той час вона була заміжня за сином письменниці Ірини Вільде, але кохання виявилось сильнішим за обіцянки та заприсягання”. /Насправді письменниця Ірина Вільде сама познайомила Вінграновського з невісткою. Шлюб з її сином Яремою Полотнюком давно розпався, бо Ярема почав сповідувати релігію, несумісну з сімейним життям./
- “Поет народився 1 січня, тому тема зими така актуальна в його творах.” (за офіційними даними дата народження поета – 7 листопада, в записах Акту про народження вказане – 6 листопада)
Це лише невелика кількість прикладів неточностей, викривлень, фейкових деталей. Насправді їх значно більше. Тому ми створили біографічну пам’ятку-буклет для шанувальників творчості нашого видатного земляка. А ще – запрошуємо до екскурсійних програм Бібліотеки-музею, долучайтеся, щоб знати більше!
Наталія Терещенко, голова художньої ради Артхабу Вінграновський
“І мою банєчку на свячену воду”. – як казала моя вчителька української мови і літератури Федина Параска Їванівна, коли я навчався у школі №12 м. Первомайська. Микола Вінграновський старше від мене на 4 роки. Але середню школу ми закінчували в один рік, бо через війну він відстав на декілька класів. І закінчував він, здається, школу №17 на Богополі. Познайомився я ним з ним на міській олімпіаді художньої самодіяльності шкіл Первомайська. Я грав на акордеоні “Чардаш” Монті, Микола декламував “Гайдамаків” Тараса Шевченка. Був Микола худющим, з великим кадиком під підборіддям. І це, наче підсилювало враження від його дивного декламування, яке вражало навіть тих, хто був байдужим до поезії. Природно, Микола став переможцем олімпіади серед читців. Мені також поталанило потрапити в переможці. Як наслідок, і Микола і я поїхали на обласну олімпіаду в Миколаїв. Був це 1956-й рік. Подорож була також цікавою.