Самотній сонях. Поезія первомайської поетеси Тетяни Петренко в «Бентежних віршах Миколаївщини»

Тетяна Петренко – активна учасниця студії МОВОСВІТ, що діє при Артхабі “Вінграновський” у Первомайську. У липні 2022 року  одна з перших  перших підтримала  літературно-мистецьку ініціативу «Бентежні вірші. Миколаївщина». Відтоді її вірші звучать в кожнім проєкті  студії, при цьому відчувається постійне зростання  поетичної майстерності авторки, яка почала писати україномовні вірші з 24 лютого 2022 року.

Поезія воєнно-патріотичної тематики займає особливе місце в творчості поетеси. В одному з своїх віршів- сповідей вона запитує :

Чом плачеш ти, моя душа?

Чому так сльози рясно ллються?

Моя розхристана душа,

В жахітті, де снаряди рвуться…».

І відповідає:

Бо кожен день на небо йдуть

Маленькі, світлі янголята…

Здається, що вірші поетеси передають думки, тривоги, переживання усіх матерів, які чекають з війни своїх синів. Попри біль, сльози, щем і тугу, вірші Тетяни Петренко містять оптимістичні ноти, котрі освітлюють читачам дорогу, ніби сонячні промінці надії, віри й любові.

Авторка не залишається зі своїми віршами на самоті, вона виступає на зібраннях літературної студії, на зустрічах зі студентською та  учнівською молоддю, а з минулого року –  започаткувала поетичні зустрічі онлайн з учнями Баштанщини. Крім цього – має свою блогерську поетичну сторінку в соцмережах.

На проєкті 2024 представлені  два відеовірша Тетяни Петренко. Кожен з них є своєрідним художньо-поетичним етюдом, де авторка передала  трагізм і драматизм подій крізь призму страждань і болю дитини (вірш «До церкви вранці завітав хлопчисько»)  і через персоналізацію  природи (вірш «Самотній сонях» )

Запрошуємо до перегляду!

Вірш «Самотній сонях»

Авторка і декламатор Тетяна Петренко.

Відеоверсія Сергія Сотнікова.

Рецензент Наталія Терещенко