Розділ «Шістдесятництво» в музеї Вінграновського в Первомайську

Вінграновський і шістдесятники

«Ми проросли з худеньких матерів в саду порубанім», – писав про покоління шістдесятників Микола Вінграновський.  Ішов він цим шляхом по-своєму. Не сліпий випадок, а велика потреба нашого народу стояла за долею і вела його дорогами, всю символічну значимість яких видно лиш тепер… У час відродження України творчість Вінграновського виявилася дуже своєчасною. «Він жив надзвичайно гідно у не дуже достойні часи.»

В Київському  музеї шістдесятництва  ім’я Миколи Вінграновського стоїть поряд з іменами Івана Дзюби, Василя Симоненка, Ліни Костенко, Івана Драча, Веніаміна Кушніра, Євгена Гуцала…  До речі, у переддень 85-річчя Миколи Вінграновського музей шістдесятництва  отримав подарунок – його гіпсовий портрет. Прекрасна робота відомого скульптора Бориса Довганя з живим поглядом поета.

Хто були шістдесятники?

Шістдесятники – молоде покоління митців 60-х років ХХ-го століття, сформоване в період тимчасової «відлиги» радянського режиму. Характерні риси шістдесятництва: критика інакшістю, тобто протиставлення соцреалізму власної творчості, відстоювання свободи митця, естетична незалежність, самобутність, єдність традицій і новаторства;  витончений інтелектуалізм і естецизм.

Музей Вінграновського в Первомайську передає дух шістдесятих

Розділу «Шістдесятництво»  відведена чимала частина музею, який створений за творчим задумом Аркадія Корнацького, на батьківщині поета, в місті Первомайську.

• «Микола Вінграновський. Вибрані твори, серія «Шістдесятники» 12 екз.;
• Людмила Тарашинська«Українське шістдесятництво.  Профілі на тлі покоління» 3 екз.; (видавництво «Смолоскип»),
• фотографії, публікації в пресі того періоду,
• спогади дружини Миколи Степановича Олександри Білінкевич, відреставровані магнітофони, радіоли, фото і кінокамери,
• автентична друкарська машинка Миколи Степановича
• речі декору з квартири, дачі та робочого кабінету,
• нагородні листи, грамоти, призи, кубки.
• Багато творів, які читає сам Вінграновський у фоно- та відеозаписах.

Бібліотечний фонд музею Вінграновського

У фондах музею зосереджено більше ніж 1000 примірників книжок, усі фільми,  котрі зняв режисер Вінграновський, у яких мав ролі.  Є також документальні стрічки,  які  розповідають про нього.  Документи, особисті речі, предмети, фотографії, обстановка, в якій він жив, багато алегоричних інсталяцій тощо.  Багато творів, які читає сам Вінграновський у фоно- та відеозаписах.   Голос Вінграновського-поета лунає, проникаючи у наші серця, стукає, аби достукатися до нашої свідомості, до нашої пам’яті:

Ні! Цей народ із крові і землі

Я не віддам нікому і нізащо!

Він мій, він я, він – світ в моїм чолі,

Тому життя його і ймення не пропащі!

Ви чуєте? Це мій народ – як сіль,

Як хрест і плоть мого життя і віку,

І тому доля моя, щастя моє, біль

                                                                               Йому належать звіку і довіку.

Актуально як ніколи звучать сьогодні слова  Мирослава Лазарука, з яким приятелював поет: “Поезія і проза Миколи Вінграновського постійно потребують глибшого і досконалішого вивчення та дослідження. Треба постійно доносити до читачів невичерпність і глибинність високої поезії, яку з однаковою насолодою читають і дорослі, і діти”.

Н. Терещенко, голова художньої ради.

Долучайтеся до нашої групи У Фейсбуці!

Підписутесь на сторінку  у Фейсбуці!