Родзинки інтер’єру Бібліотеки-музею Миколи Вінграновського. Васильківська майоліка

Бібліотека-музей Вінграновського в Первомайську передає передусім дух шістдесятих – таке дизайнерське бачення запропонував відомий художник Анатолій Гайдамака, котрий займався втіленням мистецької  концепції у цей  музейний проєкт.   

Розділу «Шістдесятництво» відведена чимала частина музею, який створений за творчим задумом Аркадія Корнацького, на батьківщині поета Миколи Вінграновського, в місті Первомайську. Сьогодні мова піде про деякі речі  інтер’єру, які можна назвати «родзинками»  Бібліотеки-музею Миколи Вінграновського. Саме вони разом зі світлинами, документами, книжковим фондом, передають атмосферу того періоду, котрий  більше як півстоліття тому був тлом і середовищем діяльності сміливців, відчайдухів – шістдесятників.   Серед згаданих речей  – відреставровані магнітофони, радіоли, фото і кінокамери,  речі декору з квартири, робочого кабінету Миколи Вінграновського чи будинку його батьків.

Васильківська майоліка

Окремі експозиції в головній залі  Бібліотеки-музею містять зразки посуду й декоративних виробів 50-60-х, виконаних в традиційному українському стилі. Серед них – кілька екземплярів Васильківської майоліки. Вона проста за формою, виготовлена з природних матеріалів, декорована кольоровими глинами — ангобами, розписана оригінальними прийомами ручної роботи — фляндрівкою та пастилажем.

В музеї представлені такі декоративні вироби, як «Глечик з соняхом», «Баран. Штоф» – кілька екземплярів різного кольору. Один з виробів ми отримали в подарунок кілька тижнів тому від мешканця Первомайщини Олександра Коломійця. Він є праонуком Данила Коломійця, який проживав у будинку №1 по вулиці Луначарського. Цей будинок  родина Вінграновських орендувала в період переїзду з Кумарів до Первомайська, саме там народився Микола Вінграновський. Після смерті прадіда  Олександр зберіг  речі зі згаданого будинку, тож деякі з них він передав до музею. Так в музеї з’явився ще один екземпляр васильківської майоліки 50-60 років.  Гадаю, що нашим відвідувачам і читачам буде цікаво дізнатися історію підприємства, де виготовлялись такі вироби.

Історія підприємства «Васильківський майоліковий завод»

Підприємство було засноване 1934 року на базі васильківської гончарної артілі «Керамік». Васильків був одним із гончарських центрів Наддніпрянщини ще із XVIII століття. У 1960-ті роки завод став одним із провідних у художній промисловості України та припинив виробництво у 2000 році.

Гончарний посуд виробляли з місцевих глин, застосовуючи свинцеву поливу. Устаткування тоді було примітивне, але з роками пройшло модернізацію. За 1935—1939 роки на заводі було встановлено кульовий млин для розмелювання поливи, нафтодвитун, глином’ялку, збудовано горновий цех тощо.

Під час ІІ світової війни завод був частково зруйнований. Відбудова почалася у 1943 році. У 50-х роках проведено генеральну реконструкцію. З початку 1960-х  Васильківський майоліковий завод став одним із провідних підприємств художньої промисловості України. Його вироби успішно експонували на виставках декоративного мистецтва в Україні та за її межами. Вони надходили до магазинів багатьох міст, набувши великої популярності. Завод випускав  більш ніж 70 найменувань продукції: вази, миски, тарілки, декоративні вироби, кашпо – увесь асортимент виконаний в традиційному українському стилі.

20 жовтня 1998 ухвалою господарського суду Київської області було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «Васильківський майоліковий завод». Постановою господарського суду Київської області від 12 серпня 2002 ВАТ «Васильківський майоліковий завод» визнано банкрутом. Ухвалою господарського суду Київської обл. від 20 травня 2004 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс підприємства. ВАТ було ліквідовано як юридичну особу.

2005 — на базі частини промислових приміщень заводу створили приватне підприємство «Васильківська Майоліка». Воно припинило виробництво у 2019 році з економічних причин.  На даний час підприємство не працює. Роботи заводу все ще можна побачити у Музеї Васильківської майоліки у Василькові, Національному музеї українського народного декоративного мистецтва у Києві. Про відкриття лінії виробництва Васильківської кераміки сьогодні не йдеться.

Бородянський півник

Бородянським півником називають декоративний виріб Васильківського майолікового заводу, який вцілів на шафці після обстрілу в Бородянці. Він разом з шафкою стали символом стійкості українців в умовах війни проти російських загарбників.

 

Висловлюємо вдячність Коломійцю Олександру Леонідовичу за його важливий внесок до музейного фонду у вигляді старовинних речей з будинку свого прадіда по вул. Луначарського 1 (де проживала родина Вінграновських у 30-40 роках минулого століття) ,  котрі він дбайливо зберіг і передав для  експозиційного інтер’єру Бібліотеки- музею Миколи Вінграновського.

Наталія Терещенко, голова художньої ради Артхабу Вінграновський