Вінграновський про Марію Примаченко і Ганну Чубач.
Фрагменти спогадів Івана Дзюби.
13.10.84. Телефонує Микола: «Прийди…» Він готується до виступу по московському телебаченню до 75-річчя Марії Приймаченко.
«…От хто розвивав народне мислення! Оті письменники, що використовують народну пісню, пишуть у народному дусі, — нічого не дають, то явище навіть реакційне, бо то стоїть на місці, а тут — розвивається!»
«Це — як Остап Вересай… Але то давно, а це — ось… Вона творить народне мистецтво, народне мислення… От ми говоримо: народна пісня. Але ж її не Бог у мішку кинув. Її хтось сотворив. Отакі геніальні люди і творили…»
«А яка уява! Вона ж ніколи тих левів і верблюдів не бачила — і в зоопарку навіть не була… А характери які! Іде журавель — і в барабан б’є…
Є в неї навіть «Атомна війна»… Так, як народ уявляє… Там якісь змії, страшні звірі…»
«А слова які придумує! Якийсь звір — три горби з дірками. Підписано: «Горботрус». Я як прочитав — підстрибував…»
«У неї все — як у мене в «Гайяваті…»
«Поїду до неї… Хочу побачити геніальну людину… Сидить собі десь у селі і…»
1 грудня 1984 року. Концерт, присвячений 90-річчю від дня народження Олександра Довженка, — в залі органної музики. Володимир Губа — «Три фантазії на українські теми: «Ой у Києві на городищі», «Ой п’є Байда…», «Ой у вишневому садочку», «Елегія (Пам’яті Лесі Українки)»… Леся Дичко — ораторія на слова Миколи Вінграновського, присвячена пам’яті Довженка…
Розмова з Миколою Вінграновським. Жалкує, що взявся ставити 5-серійний фільм за «Роксоланою» П. Загребельного, не читавши її. А прочитав — і розчарувався: «Самі балачки… слова… Пливе все… От посадив я себе… на самосад…»
4.03.85. Були з Миколою Вінграновським на вечорі Ганни Чубач у Будинку актора. Моє враження: більшість наших поетес (і поетів), особливо «інтелектуальних», видумує себе, а Ганна Чубач не видумує, яка є…
Микола: «У Ганни Чубач є одна якість — вона не бреше… І люди це відчувають… Але трохи переграє… простоту… Носа чухає… Поезію треба нести високо…»
Література: Маршал Вінграновський. К; Ярославів Вал, 2011. Іван Дзюба. Фрагменти спогадів. Микола Вінграновський. стор.302-303
Книга є в наявності у бібліотечному фонді АртХаб Вінграновський. Ласкаво просимо до читання!
Підготувала Терещенко Наталія
Один коментар до “«Поїду до неї… Хочу побачити геніальну людину…»”