Поезія громадянського звучання Миколи Савки з Баштанщини

Микола Савка радує первомайчан своїми поезіями майже щодня, публікуючи нові твори  в спільноті Pervomaisk.Info! Вірші  гострого громадянського звучання, патріотичні, ліричні, чарівна пейзажна лірика – усе це жанрове розмаїття створює у читачів відчуття патріотичного піднесення і… всеохоплюючої людської закоханості в життя!  

Саме тому у пана у Миколи є стабільне коло прихильників, яке постійно розширюється за рахунок нових  пошановувачів його поезії. Навколо його творів гуртуються небайдужі читачі, які діляться своїми враженнями, емоціями, думками.

Проєкт «Бентежні вірші 2023. Миколаївщина» з Миколою Савкою:  це відеоверсія вірша у виконанні декламаторки Тетяни Логвиновської- тут:

 

Текстова версія

НЕ ЗАЧИНЯЙ

Не вір у те, що кажуть люди.

Молися Богу і чекай.

З тобою поряд завжди буду,

Ти двері в дім не зачиняй.

І сам не знаю, де я зараз:

На сонці, чи в туманній млі.

Все зрозумієм незабаром,

Можливо, я ще на Землі?

Ти, головне, не плач, не треба,

Не кровоточить хай душа.

Поглянь, всміхнулось навіть небо, Т

ож з висновком не поспішай.

Можливо, я – той подих вітру,

Що обвівав твоє чоло,

Можливо, квітника палітра,

Чи птаха за віконним склом.

Як дати вісточку не зможу –

Я буду поряд, так і знай!

Господь зустрітись допоможе,

Ти двері в дім не зачиняй!

19.06.2023р

 

 

З нових творів Миколи Савки

СКАЖИ МЕНІ

Скажи мені, мій друже, що з тобою?

Чому так рано в тебе сивина?

Схилився над гранітною плитою,

Налив у вісім келихів вина.

 

Та краще не кажи мені нічого,

В собі ти й досі носиш втрати біль.

Живими вже не бачив ти нікого,

Не пам’ятав, як несли їх звідтіль.

 

Немов птахи, злетіли в синє небо…

Ніхто ні кроку не зробив назад.

Бо був наказ. Так конче було треба…

Свистіли міни, били “Смерч” і “Град”.

 

Позицію тримали під Бахмутом,

Тримали до останнього рубіж.

Ніколи тобі цього не забути!

Болить, немов встромили гострий ніж.

 

Пілоти професійно спрацювали,

Але запізно… Xлопці вже пішли…

Коли тіла з окопів діставали,

Тебе живим,  скривавленим знайшли.

 

Я зрозумів, мій друже, що з тобою,

Чому так рано в тебе сивина.

Чому стоїш, схилившись над плитою,

А поряд вісім келихів вина!

12.08.2023р.

 

Микола Савка

НЕ ЗНАЮТЬ

Не рахуй у небі журавлів.

Кажуть, що недобра це прикмета.

Не кидай у спину злісних слів,

Вони ранять гірше пістолета.

 

Не йми віри різним тим чуткам,

Доки не побачать твої очі,

Доки не пройдеш цим шляхом сам,

Втративши рахунок дня і ночі.

 

Не сприймай ілюзію як факт –

Може стать фатальною помилка.

Може, ти вчинив не зовсім так,

І тому життя, немов страшилка?

 

Завжди вір у власний інтелект,

Відкидай чутки і забобони.

Доля дасть тобі новий проєкт…

І, можливо, навіть до VIP-зони.

 

Коли бачу в небі журавлів,

Просто хочу з ними політати.

Добре, що не знають вони слів,

Тиx, що здатні все живе вбивати!

10.08.2023р

 

Попередні публікації про поезію Миколи Савки

Loading

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *