Поезія Вінграновського у прочитанні Тетяни Букіної

Тетяна Букіна належить до тих пошановувачів Вінграновського, котрі читають його твори не лише очима, а й серцем, розумом, душею. Вона чує музику його віршів, тонко відчуває  емоційний стан автора, у котрого нерідко образ жінки і образ України мають в поетичних творах  одне обличчя. Пані Тетяна передає своє зачарування поезією Вінграновського своїм студентам, вони активні учасники літературних вечорів у Артхабі «Вінграновський».

В проєкті “Бентежні вірші 2023. Миколаївщина” Тетяна Букіна читає вірш «Я б тебе заховав…», написаний поетом у 1986 році.  Щоб зрозуміти, про кого й про що  цей твір, достатньо згадати, що в ніч на 26 квітня 1986 року Україну спіткала Чорно́бильська катастро́фа  — техногенне екологічно-гуманітарне лихо, спричинене двома тепловими вибухами і подальшим руйнуванням четвертого енергоблока Чорнобильської АЕС. Більше нічого не треба пояснювати, кого хотів заховати поет, кого врятувати, коли в 1986 році писав цей зворушливий вірш.

Пройшло 37 років від тієї трагічної події, і сьогодні Україна потерпає від нового лиха – жахітливої  цивілізаційної катастрофи –  віроломного вторгнення росіян. І у кожного з нас виникає те ж питання: де заховати усіх, хто страждає від цього лиха, як порятувати дітей і саму Україну?  Де заховатися небу й самому Богу від зброї, здатної знищити все живе на планеті,  перетворити на попіл усю планету Земля.

Геніальність автора – в масштабах його мислення, у здатності випереджати свій час, в багатовимірності створених ним образів, у філософсько-космічному  баченні здавалося б повсякденних явищ. Поезія Вінграновського – це  поезія на всі часи.

Посилання на відеовірш тут:

Автор Микола Вінграновський

Читає Тетяна Букіна, кандидат історичних наук, доцент.

* * *

Я б тебе заховав за коня чи могилу,

Та могилі й коню де сховатись самим?

Я б тебе заховав за Дніпра тиху спину,

Та Дніпрові самому сховатись за ким?

 

Я б тебе заховав, та за що і за кого?

Чи за серце твоє, що в гуді цій гуде?

Я б тебе заховав серед неба у Бога,

Але небові й Богу сховатися де?

@Микола Вінграновський

 

Відеоверсія – Андрій Сотніков

Репортаж – Наталія Терещенко