Педагогічні працівники ЗДО №6 та 16 досліджували творчість Миколи Вінграновського

Кожна екскурсія Бібліотекою-музеєм Миколи Вінграновського є особливою і відмінною від попередніх. Напевне творчість поета, який не визнавав жодних стереотипів, не дозволяє нам, екскурсоводам обмежуватися виключно готовими розробками і текстами під час проведення наших екскурсій чи бібліотечно-музейних уроків.

От і ця зустріч з педагогами і керівниками закладів дошкільної освіти № 6 і 16 не обмежилась розповіддю про творчий шлях поета і показом відеосюжетів з його біографії.

Цього разу екскурсійна програма мала назву «Чарівник слова»

Скажу більше: вона була насичена еврістичними дослідницькими елементами. Гостей привабила новаторська складова творчості видатного письменника як автора численних неологізмів, завдяки яким можна говорити про розширення меж української мови. Неймовірно сміливим було мовне новаторство Миколи Вінграновського, яке продемонструвало гнучкість української мови, її здатність дивувати і торкатися найтонших струн душі. А ще – особливий вид метафори «неперекладного поета», як сам себе називав Микола Вінграновський і гордився цим.

І справді, як можна перекласти іншою мовою:

«Над гаєм грає птичний грай,// в дощі вдягаються тополі/І квітів жовто-синя повінь/ біжить навшпиньках до Дніпра»
«Дрімає небо і тече / Дорога зір на давню Десну»
«Розсміявся на городі мак»
«Тринадцять руж під вікнами рида»
«На крило небокраю / сіла хмара в червоній хустині»
«Вітер колоски смикнув за вуса»
«На рябому коні прилетіла весна»
«І стежка в яблуках вже стежкояблуката»
«Вечеряють очі просторами ніжними, / І губи вечеряють чистим мовчанням»
« Стояло серце на колінах. / І профіль твій в бузкових тінях / очима почуття дививсь»
«Я накосив лиш нервів добрий сніп / та вимолотив радощів півжмені»

Глибина поетичної мовотворчості Вінграновського робить його твори невичерпними для аналітичного дослідження

Саме таким дослідженням займалися під час екскурсії наші гості – педагогічні працівники дитячих дошкільних закладів разом зі своїми керівниками Оленою Анатолівною Абрамовою та Оленою Петрівною Давліченою.

Для пізнання літературного твору використовували загальнонаукові методи дослідження: аналіз, синтез та інтерпретація. Дослідники чудово з цим впорались! Упевнена, що пошук в поетичних текстах і дослідження авторських неологізмів Миколи Вінграновського, їхня інтерпретація, пояснення доцільності вживання, розуміння емоційної складової процесу творчості – збагатили учасників процесу новими знаннями і враженнями.