Наталія Терещенко: Є всечасні речі, які мають жити в нашій пам’яті

Інтерв’ю журналістки Олени Ширко з Н. Терещенко про новий культурологічний проєкт Бібліотеки-музею Миколи Вінграновського

Олена ШИРКО: Місяць тому в арт-хабі відбувся анонс культурологічного проєкту «Цікавинки Артхабу Вінграновський». Пані Наталіє, Вашим підписникам було б цікаво дізнатися як виникла така ідея, хто автор цього мистецького проєкту, як він втілюється?

Наталія ТЕРЕЩЕНКО: Ідея культурологічного проєкту «Цікавинки Артхабу «Вінграновський» у мене «визрівала» з самого початку роботи Бібліотеки-музею, коли я побачила, що в архівах є цікаві матеріали, котрі не увійшли до експозицій, не викладені на музейних полицях. Багато документів у нас знаходиться в відео і фоноархівах, папках, а ми хочемо, щоб про них знало ширше коло людей. Можливо вони знадобляться вчителям, викладачам, студентам чи учням, науковцям, краєзнавцям… Крім того, ми проводимо дослідницьку роботу з багатьох напрямків, і результати цієї роботи мають бути публічними.

І ще одна мотивація: є всечасні речі, які мають жити в нашій пам’яті, про які неможна забувати. Протестний рух шістдесятників, новаторство в літературі, кінематографі, живопису; пам’ять про Великих українців, котрі формують нашу ідентичність….

Олена ШИРКО:

Звісно ж, ті відеосюжети, які вже вийшли, відкривають для широкого загалу багато нової інформації! Які теми вже опрацьовані вами?

Наталія ТЕРЕЩЕНКО: Ми дослідили 5 тем, за якими створили відеосюжети. Але все це дуже умовно: якщо береш одну тему, за нею тягнеться ціла низка інших… Тому, поряд з головним завданням, ми висвітлюємо ще інформацію про ряд історичних подій, постатей, тощо. Наприклад, досліджуючи кіноверсію повісті «Сіроманець», не можна було обійти стороною особистість режисера Петра Марусика, тож я почала досліджувати його біографію, творчість. Дізналась багато цікавого про цю неординарну людину. Частина матеріалів увійшла до нашого відеосюжету. Така ж історія з «Портретом Вінграновського у кожусі». Вона «зачепила» такіх митців, як А. Добролежа, Ф.Кричевський, А. Гайдамака… Звісно, формат передачі не дозволяє надто заглиблюватися і деталізувати події, але навіть коротке посилання чи коментар сприяє пробудженню інтереса до творчості цих особистостей. Ось тематика наших відеосюжетів, які ми вже реалізували:

Творча дружба Андрія Антонюка та Миколи Вінграновського.
Про портрет Вінграновського в кожусі.
Повість «Сіроманець»: особливості кіноверсії.
Фільм “Климко” – режисерська робота Миколи Вінграновського.
Дружба Симоненка і Вінграновського у 1962-1963 роках

(в кінці інтерв’ю є посилання для охочих переглянути відеосюжети)

Олена ШИРКО:

Хто втілює проєкт, як розподіляються завдання між членами команди? Окрім інтелектуального потенціалу кожному проєкту потібна фінансова підтримка. Хто надає її?

Наталія ТЕРЕЩЕНКО: Реалізується задум силами усієї команди: ваша покірна слуга – авторка ідеї, сценаріїв та ведуча. Сергій Сотніков опікується фільмуванням, відеомонтажем, озвученням матеріалів, це велика ділянка творчої роботи. Катерина Краєвська коментує рекомендаційний список літератури. До участі у проєкті запрошуються активні учасники інших наших проєктів, наприклад, в ролі декламаторів виступили два кандидати наук, Тетяна Букіна, Тетяна Андреєва.

Щодо фінансової підтримки, то Аркадій Олексійович Корнацький, фундатор і натхненник Артхабу, опікується роботою установи, надає усіляку підтримку команді. Він завжди наполягає на тому, що усі наявні можливості Артхабу мають бути задіяні. Це стосується не лише матеріалів, але й приміщень, обладнання, гаджетів, тощо. Вважаю це ознакою сучасного масштабу мислення, це нова культура на рівні меценатства. Безумовно, війна зруйнувала багато планів щодо продовження дизайнерських робіт, придбання обладнання, адже значні кошти спрямовуються на підтримку ЗСУ, родин військових. І це правильно!

Олена ШИРКО:

Згодна з Вами: те, що Артхаб продовжує просвітницьку діяльність в такий важкий час, я ввжаю великою і мегапотрібною справою. Розкажіть, де черпаєте нові факти? Як іде робота, легко, чи є проблеми? Чи завжди вдається втілити задумане?

Наталія ТЕРЕЩЕНКО: Скажу без перебільшень, що знаходження нових фактів і взагалі потрібної інформації – велика проблема. Нашими джерелами є спогади очевидців, повідомлення краєзнавців, архівні документи. Мережа інтернет комусь, можливо, здається всесильною, вважається, що тут можна розмістити необмежену кількість інформації на необмежений час. На жаль це не так!

Багато цінних культурологічних сайтів, а з ними і цінних публікацій з часом стають недосяжними з різних причин. Змінився господар сайту, змінилась політика, припинилася оплата домену й хостингу – от і все. А таких сайтів більшає. Залишаються в пошукових системах лише привабливі назви: тиснеш на назву – а у відповідь: «такого сайту не існує»… Прикро! В цьому сенсі паперові носії інформації надійніші, хоч ми зараз надаємо перевагу електронним. Хотілося б мати більше джерел, більше цікавих матеріалів, які не зникли і не зникнуть.

Проблемою є також перевірка достовірності інформації з мережі інтернет. Тут дуже багато фейків, брехні, яка множиться в геометричній прогресії. Тож треба бути обережним і пильним.

Загалом ми дякуємо усім, хто нам допомагає, підтримує добрим словом, коментарем, порадою, навіть уподобайкою!

Олена ШИРКО: маєте плани на майбутнє?

Наталія ТЕРЕЩЕНКО: В наш час важко будувати делекосяжні плани, але тематику я вже окреслила. Це занурення в різні історії, які дають більш глибоке і різнобічне бачення подій, особистостей, творчості. Наприклад, історія того чи іншого вірша, портрета, фільма. Не лише їхнього написання, а й подальшої долі. Або історія дружби, кохання, знайомства… Усе залежить від наявності у нас документів, фактів, свідчень чи можливості їх отримати. Плануємо також застосувати нові форми подачі матеріалу. Адже наша мета – пробудити цікавість до історичних подій, до видатних українців, бажання пізнавати щось нове і цінне. На жаль, до такого матеріалу є й байдужі люди, адже він потребує уваги, певних зусиль, на відміну від контенту легкого розважального характеру. Але у нас є динаміка зростання! Якщо перший сюжет подивилися 100 осіб, то наступні сюжети мають в рази більше зацікавлених користувачів, і це радує.

Олена ШИРКО:

До вашого проєкту долучається все більше шанувальників творчості наших видатних земляків. На жаль є багато забутих імен, про які ніхто вже не згадує. Сподіваємося побачити нові старі забуті імена. Наприкінці нашої розмови хочеться побажати Вам і усьому колективу – нових проєктів, успішного втілення їх у життя. І, звичайно, мирного неба над нашою Україною. Низький уклін воїнам, котрі боронять Україну і усіх нас.

Інтерв’ю з головою художньої ради, авторкою ідеї, сценаристкою та ведучою проєкту «Цікавинки Артхабу Вінграновський» Наталією ТЕРЕЩЕНКО взяла Олена ШИРКО, журналістка.

м. Первомайськ, 2024 р.