Микола Вінграновський: «Цією рукою писало щастя»

Вінграновський – поет різноплановий, читачі знають його, як гучноголосого оратора, який протестує, гнівається, чинить спротив системі. Знають його і як Вінграновського, котрий любить, чиє серце  переповнене коханням та ніжністю.

Але протиставляти Вінграновського – автора громадянських протестних творів  і  тонкого лірика напевне не варто, адже любов до України, любов до жінки  і до всього сущого – все це,  як єдиний сплав у серці  митця. Не раз критики дискутували, щодо спрямованості багатьох його творів! Одні вважали, що мова йде про жінку, інші – про Україну: « Я сів не в той літак», «лошиця з гордими і сильними ногами» «Країна чорних брів й важких, повільних губ…».

Зрештою, читаючи його вірші, читач впевнюється у тому, що «Вінграновський, який любить» – це є головний ліричний герой і головний режисер  кожного сюжету. Саме любов є головною рушійною силою всієї його творчості.

В одному з  інтерв’ю Любові Голоті поет сказав: «Спосіб життя, думання, мислення, – це спосіб любові, а не ненависті. На любов треба більше зусиль. Ворожнеча й ненависть лежать на поверхні, любов – в глибині». Тільки він, Вінгарновський, міг написати так:

Зупинилась тиша тиха і незбудна,

Зупинився в небі вечоровий дим.

Не спинись лиш ти, любове моя трудна,

Трудним світом білим падай, але йди.

Йди ж, моя любове, доки твоя воля,

Коли навіть пройдеш і саму себе…

Зупинилась тиша й тихий вітер з поля,

Голубі пожежі голубих небес.

Побачити, а головне – відчути любов у всьому сущому, від маленької часточки до всієї світобудови  – дуже непросто. Потрібно не тільки докласти зусиль, але ще й мати талант сказати про це  щиро, правдиво, так, щоб повірили. Велике щастя, що Вінграновському  це вдалося, завдяки його таланту!  «Цією рукою писало щастя» – так казав поет, коли відчував, як слухняно і гармонійно лягали на папір рядки. Завдяки цій глибині почуттів, котрі так яскраво, гарно і легко сформульовані,  ми його любимо, читаємо,  розуміємо.

Це саме те, що робить творчість Вінграновського актуальною і сьогодні, і ще на багато поколінь уперед.

Наталія Терещенко, голова художньої ради АртХабу Вінграновський.

Первомайськ, 2022

Loading

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *