11 років тому, напередодні 75-ти річчя Миколи Степановича, побачила світ книга “Маршал Вінграновський”. Це «Книга про митця (спогади, есеї, листи, інтерв’ю)», упорядником якої виступив письменник Павло Вольвач. Ідея видання книги належить дружині Миколи Степановича, Олександрі Білінкевич-Вінграновській.
В книзі опубліковано понад 50 дописів сучасників Вінграновського з цікавими конкретно-біографічними фактами, що не раз змушують усміхнутися вигадливості та творчій фантазії нашого земляка. Деякі з них опубліковані вперше.
Книгу “Маршал Вінграновський” надрукувало київське видавництво “Ярославів вал”. Презентація відбувалася з розмахом, напевне це оцінив би Вінграновський, адже йому, неперевершеному декламатору своїх творів, був властивий певний пафос, який, доречі, так пасував саме йому, поету – актору-режисеру.
Вечір «75-літній Вінграновський» відбувся у листопаді 2011 у великій концертній студії Будинку звукозапису Національної радіокомпанії України. Учасники цієї події, як автори спогадів, так і глядачі, пригадують, що величезна зала була заповнена, вільних місць не було взагалі. Ця переповненість зали людьми різних поколінь засвідчила, що усенародна любов до поета долає час і відстань. Мав рацію поет, коли передбачав : «Не відзвучить мій голос, не відлюбиться…»
Але звідки взялася ця назва: «Маршал Вінграновський»?! Пригадаймо оповідання «Манюня», а саме, один з жартівливих діалогів, адже пан Микола був майстром на жарти й вигадки, фантазія у нього була просто феноменальна.
- А ти хто такий, що нами командуєш?
- Я ось, наприклад, мічман Микита Друзь! А ти хто за один?
- П’ятнадцять діб гауптвахти за непоштиві слова перед маршалом! Я – маршал Вінграновський!
Перечитуючи твори Миколи Степановича, кожного разу відкриваєш для себе щось нове, завмираєш від подивування ліричними шедеврами, які й досі в певному сенсі не перевершені ніким з поетичних авторитетів. Тому це звання, яке, жартуючи, присвоїв собі поет, дуже йому пасує!
Володимир Базилевський, відомий поет, літературознавець, з цього приводу висловився так: «Армія кращих його віршів, строф – то його армія, а не найманці, не інтернаціональний легіон!»
Від видавника: Вінграновський існував ув однині. І в житті, і в літературі. Ми тільки починаємо осягати цей феномен. Феномен одного з найбільших українських поетів другої половини ХХ століття. Ця книжка – спроба наближення до феномену Вінграновського, крок до зрозуміння його.
Наталія Терещенко
