Христос народився! Першими відвідувачами Артхабу «Вінграновський» з настанням періоду різдвяних свят – стали учні 8 Б класу, ліцею «Престиж».
Розумні, допитливі, емоційні, юні відвідувачі з великою зацікавленістю оглянули експонати Футуристичної бібліотеки-музею, після чого уважно і вдумливо слухали розповідь екскурсовода, переглядали архівні відеокадри, задавали питання, ділилися своїми думками про почуте.
Тему «Вінграновський – як творець мови, автор неологізмів» ліцеїсти розглянули у практичній площині, самостійно вирізняючи у творах митця – новотвори: снігопадь, пісня колоскова, небопад, дощосіч, народоперші… Прозвучали вірші: «Цієї ночі птах кричав», «Ходімте в сад», «Народе мій!», «Ні, цей народ із крові і землі…», «День Перемоги».
Класний керівник Шостак Наталія Іванівна поділилася роздумами про те, як не вистачає сьогоденню – присутності Миколи Вінграновського, а голова батьківського комітету Перепелиця Олена Анатоліївна прочитала вірш митця – “День Перемоги”, який прозвучав дуже проникливо і щиро.
Ярами бурими, гнідими
Тумани впали, поповзли,
Німотні тіні заходили
Сліпого попелу й золи.
Який поріг? Нема порога.
Де родовід? — не доведу.
Цілує тихо Перемога
Губами білими Вдову.
А горе горя ще народить,
В порожній вигляне рукав:
Стоїть народ мій і народи
Із похоронкою в руках.
Лежать руйновища, затихли,
Зозулі лет — ні в тих ні в сих.
Земля — могила для загиблих.
Земля — землянка для живих.
І лиш сльоза з пожеж іржава
Таку ж іржаву доганя —
До смерті стомлена держава
У плуг корівку запряга.
Народ піврукий і півногий
Пита — кого? чого — пита?
Вдова цілує Перемогу
У перепалені вуста…
Погиб народ. Не стало знаку.
Одна ознака — був такий.
Під мерехтінням Зодіаку
Вербові капці і ложки.
І тут, коли, коли вже мурі
На нас дивилися віки —
В дитдомі, в гільзі, у латурі
Народ нам зав’язав пупки:
Малі-маленькі — більші-менші,
Дезинфіковані вапном, —
Так стали ми, народоперші,
Його незаскленим вікном.
Тотальної погуби-згуби
Ребристе в лишаях дитя.
І цілували наші губи
Вдова-Любов, Вдова-Життя.
/1978 р./
Такий формат зустрічі, коли кожен має можливість висловити свою думку і бути почутим, є дуже актуальним і цікавим. Вивчати, знати, розуміти творчість Великого українця Миколи Вінграновського – означає сьогодні мати надійну зброю проти ворожої пропаганди і брехні. 
Спілкування наші відвідувачі продовжили у літературній кав’ярні, пригостившись гарячим ароматним чаєм зі смаколиками.
Наталія Терещенко, голова художньої ради Артхабу «Вінграновський»
