Відома Первомайська поетеса Лоріна Лисогурська пише про війну щемливі, зворушливі вірші. Поетеса передає почуття бійця на полі бою, думки полоненого в російському полоні, дитячі сльози і батьківське горе. Ці слова мають назавжди закарбуватися в історії, аби не дозволити нікому забути те, що відбувається в Україні зараз!
Це вірші про те, що героїчний спротив України, відсіч російськими загарбниками триває, але наш бойовий дух залишається на висоті! А втримати його і надихнути Захисників на праведну боротьбу покликані щирі, правдиві українські вірші про війну, які народжуються у українських авторів зокрема, у поетів Миколаївщини.
Троє декламаторів – учасників проєкту «Бентежні вірші 2023. Миколаївщина» обрали для читання вірші Лоріни Лисогурської. Дякуємо поетесі за те, що своєю творчістю вона надихає своїх співвітчизників на працю і боротьбу.
Авторка ЛОРІНА ЛИСОГУРСЬКА
Декламаторка ЛОРІНА ЛИСОГУРСЬКА
Відеовірш «Грузин»
Текстова версія
Комбате, ти чуєш? Це я, це “Грузин’!
Хлопці дали таке псевдо.
Усі вже двосоті, зоставсь я один.
Вогонь викликаю на себе!
Я сонця не бачу, пливе чорний дим,
земля вже змішалася з небом.
Іх надто багато, а я сам-один.
Вогонь вокликаю на себе!
Комбат, це Георгій! Чого ж ти? Стріляй!
Хай хтось у Тбілісі напише
Моя Сакартвело, прощай!
Вогонь викликаю… і тиша.
Він син Украіни, хоча і грузин,
Кавказу уже не побачить.
Про нього розкаже його побратим,
Розпачливо мати заплаче…
Та все ж закінчиться проклята війна
Прийде перемога у радості й гніві
І десь під Херсоном солдатська вдова
Синочка гукне: Йди вечеряти, Гіві!
Оператор Сергій Сотніков
Репортаж з місця фільмування – Наталія Терещенко
Інші публікації про творчість Лоріни Лисогурської
