98 років минуло з дня народження поетеси, громадської діячки, людини великого люблячого серця Галини Данилівни Педченко (роки життя 16.12.1926 – 26.12. 2016.) Вшанувати її пам’ять зібралися в Артхабі «Вінграновський» члени спільноти МОВОСВІТ, а також ті, хто знав поетесу, хто небайдужий до її творчості і до художнього слова.
Прийшли ті, в чиїх душах живе жаринка любові до рідної мови, і ця жаринка допомагає виживати в найскладніших умовах. Війна, руйнування, знущання над українською землею, численні людські жертви… Якими словами про це сказала б Галина Данилівна… Не дивно, що відчути той біль можна між її рядків, хоч вони були написані десятки років тому. Бо душа поета здатна передчувати біду, це її властивість.
Спілкування відбулося у форматі щирої розмови, обміну думками, спогадами, було читання поезій та посвят, перегляд відеокадрів…. А пріоритетною подією стала презентація альманаху, присвяченого Галині Педченко, котрий за власною ініціативою підготував видавець з Врадієвки – Анатолій Коваленко. Модератор заходу Наталія Терещенко ознайомила присутніх з сигнальним екземпляром, за яким при наявності коштів буде виконаний увесь тираж майбутньої книги.
Розпочалося зібрання з невеликої фотопрезентації світлин поетеси з мережі та архівів. Музичне супроводження – прем’єра пісні на слова Галини Педченко, «Журавка».
Першим узяв слово Григорій Усатюк, письменник, громадський діяч. Він поділився спогадами та прочитав низку посвят Галині Данилівні.
З мудрим словом про посестру по перу виступила письменниця Лоріна Лисогурська, котра була їй і подругою, і колегою, не раз вела творчі вечори та презентації. Композитор Ольга Попова розповіла про співпрацю з поетесою, про народження пісень на її тексти. А художник Дмитро Єребакан розкрив секрети створення ілюстрацій для книг Педченко.
Роздумами та спогадами поділилася Тетяна Андреєва, заступниця очільниці Первомайського управління освіти. Вона зворушливо розповіла про своє спілкування з поетесою, про актуальність її творчості, непересічність особистості й таланту Галини Данилівни.
Константинова Олена Петрівна – психолог, арт- терапевт, голова організації у ГО “Ольвія”, волонтерка, авторка багатьох важливих соціальних програм згадала про те, як був започаткований проєкт «Відомі невідомі жінки». Саме завдяки йому вдалося привернути увагу громадськості до важливості відновлення пам’яті про видатних особистостей нашого міста.
На карті міста Первомайська з’явилась вулиця Галини Педченко. Про це розповіла краєзнавець Тетяна Хмара, яка опікується питаннями, пов’язаними з ушануванням пам’яті Валерії Джулай, Галини Педченко та інших відомих особистостей.
Балабан Юлія говорила про посвяти, які Галина Данилівна адресувала талановитим митцям, своїм колегам-сучасникам. Звісно, для усіх, хто перебував у творчому просторі М. Вінграновського, дуже актуально прозвучало слово саме про нашого геніального земляка.
Допоки у нас є люди, небайдужі до поетичного слова, нашим талановитим землякам не загрожує забуття. Виступи Тетяни Петренко, Людмили Кучеренко, Олександра Пітермана, Галини Самойлової, Олени Ширко – тому свідчення!
Присутні переглянули фільм Наталії Клименко «Особистості», а також відеозапис пісень на слова Г. Педченко: «Осокори», «Журавка», «Сльоза Купави».
Розмова продовжилась традиційно за чашкою кави. Валентина Немченко, Наталія Бенз, Тетяна Ляшенко, Тетяна Поворознюк, Лариса Савицька, Людмила Кучеренко, Галина Самойлова – активні учасники спільноти «Мовосвіт» продовжили ділитися враженнями від поезій Галини Данилівни, цитували її твори. Торкалися питань виховання молодого покоління, народження нових культурних традицій міста, зокрема створення стаціонарної художньої виставки.
Згадуючи Галину Данилівну Педченко, помічаєш, як за одним епізодом виринає другий, третій і так безкінечно… Ця неймовірно щедра, красива, світла жінка була прикладом відданого служіння ідеалам краси і добра. На це світло відгукувалися люди за її життя і відгукуються тепер, коли вона вже за межею вічності.
Твори Педченко стали невід’ємною частиною культурного життя Первомайщини. Перечитуючи вірші Галини Педченко, розумієш, що поезії – це її крила, її сповідь. Вона залишається завжди з нами у своїх поезіях.
ГАЛИНІ ПЕДЧЕНКО (посвята)
Відкрила нам принади Лисогори,
Де жив відомий Бондарівський рід,
Жіночої душі бентежне море,
Де вирина твого натхнення пліт.
Читач тобі вклоняється, Галино,
За твій талант і зерна доброти,
А понад краєм тиха пісня лине,
А осокорам ще рости й рости.
Наталія Терещенко, модератор зібрання, голова художньої ради Артхабу «Вінграновський».
