У будний день 15 червня 2016 року на Миколаївщині було свято – Президент Порошенко зняв з посади “губернатора” Мерікова, оголосив про звільнення облпрокурора Кривовяза і начальника обласної поліції Гончарова. Та це тільки початок, підкреслив Президент, насправді вони повинні “сидіти”, і робота в цьому напрямку продовжується.
Це і моя точка зору: треба не стільки радіти цьому невеличкому прогресу в боротьбі зі злом, скільки продовжувати війну з цими мародерами і зробити все необхідне для того, щоб притягнути їх до заслуженої відповідальності.
А по-друге, витравити глистів і “шісток”, засланих Меріковим у різні органи влади і різні партії, бо вони нікуди не ділися, вони там поки що залишаються і будуть і далі “працювати на шефа” та їх спільні огидні справи, юридично йменуємі злочинами.
Перш за все, їх треба назвати поіменно – ворога і паразита, якого знаєш, легше подолати. Дехто із “борців” з корупцією публічно “бореться” з корупціонерами одними загальними фразами, гаслами й закликами. Вибачте, але це не боротьба, а лише словоблудство і дешевий самопіар. Кожен злочин, навіть колективний, як от у випадку голосування в облраді за Вознесенський піщаний кар’єр, має ім’я і призвіще, і їх довго шукати не треба, досить подивитися результати поіменного голосування.
І якщо вже говорити про цей випадок “пацанячого” голосування, як його назвав замовник цього рішення облради так званий Мультик, то кримінальне провадження має бути відкрито не тільки щодо організаторів, у числі яких, крім депутата Барни, декілька керівників облради, а стосовно всіх, хто голосував “за”.
До обласних і районних депутатів ми ще повернемося, а зараз почнемо зверху, з народних депутатів.
“Глисти Мерікова” відкладені не тільки в місцевих органах влади, але і в центральних, вищих, у тому числі у Верховній Раді. Абсолютно точно, їх щонайменше три – Бриченко, Підберезняк, Кремінь. Під питанням Андрій Вадатурський : за рівнем дебілізму законопроектів, під якими він підписується, він на одному рівні з кожною з цих “шісток” Мерікова, а за розміром шкоди, якої він завдав Миколаївщині своєю діяльністю на посаді голови обласного осередку БПП, він обігнав їх усіх, разом узятих.
Обласний рівень. Тут список набагато ширший, у форматі цієї статті всіх не назвеш, тож визначатимемо їх “пачками”, і основних “діячів” цих “пачок”.
Перш за все, це вся команда, яку Меріков привів у облдержадміністрацію, і серед них Янішевська.
Друга “пачка”, це “папєрєднікі”, тобто всі старі корупційні кадри ОДА і обласних органів виконавчої влади, яких Меріков бережливо зберіг при посадах, як досвідчених очільників корупційних ланцюжків.
Третя – ті голови райдержадміністрацій, які були і є людьми Романчука і Мерікова.
Четверта група – “делегати” Мерікова у різних партіях і місцевих радах. Тут не варто зважати на партійність, вона жодного значення не має, головне визначення – людина Мерікова. Цей довгий список очолює голова облради Москаленко, такі обласні депутати-злочинці як Чмир, Талпа і їм подібні, багатьох я просто не знаю за призвіщами. Подібних паразитів є багато і в районних радах, але, щонайперше, треба навести порядок у обласній – у зв’язку із вчиненням керівниками і депутатами облради, за змовою з Меріковим і Мультиком, важкого корупційного злочину, вони мають всі піти у відставку.
Пропоную громадським активістам добиватися саме цього, тільки зачистивши від глистів Мерікова всі органи обласної влади, а не лише ОДА, ми створимо умови для роботи на благо людей, а не злодіїв.
Народний депутат України Аркадій Корнацький.
