Жителі багатоповерхівки у Первомайську називають свій дім «Титаніком», що потопає в лайні (Первомайск Инфо)

Жителі багатоквартирного будинку на вулиці Коротченка вже десятки років потерпають від смердючого сусідства з лайном. Відходи людської життєдіяльності заливають підвал п’ятиповерхівки мало не по коліна. Густа зловонна рідина витікає з дверей підвалу назовні, це при тому, що напередодні комунальники вже відкачали півтора десятка автомобілів з рідиною.

Волога з підвалу підіймається в квартири. А разом з нею – хмари комах та полчища тарганів. З ними люди ще здатні боротися самостійно. Квартири ж відгороджують від підвалу, а от від смороду ніяк не позбутися. Особливо страждають пенсіонери та родини з маленькими дітьми, скаржаться люди:
Тетяна, мешканка дому №10

– Моя дитина має захворювання легенів хронічне. У нас є домашній інгалятор, ми користуємося ним. Дитина часто хворіє на хронічні бронхити з астматичним компонентом. І оцим смородом дихати – я вважаю що це не буде корисно їй.

Тетяна, мешканка дому №10

– Ми зробили ремонт, але до цього все було в сирості, був грибок. В нашої сусідки, так само, всі стіни в грибку. Ми обробили стіни всіма засобами. І утеплили щоб не було. Зробили в квартирі теплі поли, щоб сирість хоч якось прибрати. На полах під лінолеумом, коли ми робили ремонт, все було вологе.

Людмила Михайлівна, мешканка дому №10

– Сын помог и я немножко утеплила пол. Сырость, блохи, тараканы, крысы лезут, потому что там сыро и грязно. Нельзя форточку открыть, такой воздух тянет, что невозможно дышать.

Лякає людей і те, що постійна волога може зруйнувати будинок. Цегляні пере стінки у підвалі вже посипалися. Мешканці зверталися з цією проблемою в мерію, до керівників комунальних служб, але наткнулися на стіну байдужості
Олександра Гаврилівна, мешканка дому №10

– Я здесь живу последние пять лет, и я уже устала что люди бедные жалуются. Я сама занялась этим вопросом. Я обошла все кабинеты горисполкома. По десять раз на встрече с Дромашко была. Была у Демидовского. Была у всех депутатов города.

Свого часу на звернення людей зібралася комісія. Подивилися, розповідають люди, а проблеми не помітили. Натомість відбулися традиційною відпискою. Так само безрезультатно вівся діалог і з приватним підприємством «Комунтехбудсервіс», на балансі якого знаходиться будинок:
– Его организовала «физична особа» Покрова В. В. И четко написано, что оно организовано с целью «прибутку для робітників підприємства». Все заявления лежат месяц. Через месяц мы получаем отказ.
Петро Пєстов – керівник того самого підприємства з довгою назвою. Він переконаний – причина підтоплення в халатності працівників водоканалу:

– Смотрите, есть городское распределение границ. Наш колодец – вот он. Вот зона ответственности наша – первый колодец, выход от дома. Вот городской коллектор идет через дорогу. Это уже следующий колодец. Я, к сожалению, не могу туда не отправить своих слесарей. У меня нет такой ни возможности, ни полномочий.

Петро Пєстов говорить – свою роботу його підприємство виконує. Нещодавно замінили труби всередині будинку. І взагалі «невсипно» думають про цей підвал:

– Конкретные шаги в решении этого вопроса?
– Этот вопрос поднимается на планерках, которые проходят по понедельникам…
– Что сделано?
– Видите: приехали, промыли, почистили, работает. Следующая аварийная ситуация, никто не знает, ее может не быть год. А может быть она через неделю…

Від шквалу людського гніву Петра Пєстова врятував представник водоканалу Євген Лобанов. «Начальник» каналізації почав виправдовувати своє підприємство, заявивши що винні мешканці дому, які засмічують каналізацію. Але мав не переконливі аргументи, і відразу ж відмовився від ідеї:

– Мої комунікації ось тут проходять. Моя чиста. А підвал – ЖЕКа. А якщо ви його забиваєте, то що? – Лінія в нормальному стані. Нахили відповідають, все відповідає. Просто забивається лінія. Тут зробили ремонт, поміняли труби. І проблема вирішена. Ми не знаємо звідки воно попадає. Колодці мої чисті, все чисте. А як воно попадає не знаємо. Ви подивіться яка відстань до дому.

Начальник ліній каналізації надовго запам’ятається місцевим жителям. По перше, безглуздими спробами замилити очі. І ,по друге, образивши матір бійця АТО, заявивши, що йому м’яко кажучи «начхати» на те, що за мир в Україні гинуть молоді хлопці:

– Він каже «насрать мені на все оце АТО. Що таке АТО – ніщо», – говорить мати бійця. – Що ми доб’ємося? Ми нічого не доб’ємося. Дитині 21 рік. А якесь падло каже «я сам контужений афганець, у мене куля в голові.» Ну так нехай займає іншу посаду.

Мозковий штурм, влаштований мешканцями тонучої багатоповерхівки таки дав результати. В той же вечір працівники міськводоканалу взялися чистити лінії каналізації. Про це телефоном повідомила Олександра Гаврилівна:

Горводоканал вычистил от ила заиленные колодцы. Вычистили колодцы свои, по всей длине дома. Вычистили колодцы, которые возле дома, промыли их, продули, прочистили. Подвалы проверили, проходимость всех труб. То есть сделали всю ту работу, которую они должны были делать всегда – підкреслила Олександра Гаврилівна.