20 січня Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ виніс рішення на касаційну скаргу звільненого раніше з посади директора Кривоозерського ПАЛ Анатолія Смеричевського.
Як відомо, у квітні 2015 Анатолій Смеричевський звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати наказ заступника Міністра освіти і науки України від 06 квітня 2015 року № 110-к “Про дострокове розірвання контракту з директором Кривоозерського професійного аграрного ліцею”. А також поновити його на посаді, виплатити заробітну плату за час вимушеного прогулу та ще й моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень.
Згідно позову до Міністерства освіти звільнений директор вважав, що “розірвання контракту та його звільнення є безпідставними та незаконними, оскільки його не ознайомлено з поданням Департаменту освіти, науки та молоді Миколаївської ОДА, а також в оскаржуваному наказі не вказано підставу дострокового припинення з ним трудового договору (контракту) та його не було попереджено за два тижні про дострокове розірвання контракту, просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.”
Суд першої інстанції тоді виніс рішення на користь пана Смеричевського, посилаючись на те, що розірвання контракту відбулося, так би мовити, без завчасного попередження. Хоча і було встановлено, що дійсно, Смеричевський неодноразово порушив законодавство, допустивши до іспитів осіб без проходження виробничої практики та захисту дипломної роботи, безпідставно зберігав дипломи, тощо. При тому ще й безпідставно, протягом тривалого часу, залишав частину працівників ліцею без належних грошових премій. “Зекономлені” в такий спосіб кошти розподілялися між колом наближених осіб. Залежно від рівня “близькості”. Фінансові махінації підтверджено актами перевірок пенсійного фонду та податкової інспекції. Проте для суду першої інстанції, рівня де “всі свої”, цього виявилося недостатньо і позов “досвідченого керівника” задовольнили, щоправда без виплати моральної шкоди.
Проте апеляційний суд, до якого звернулось Міністерство освіти, ухвалив не задовольняти позов Анатолія Смеричевського. В своєму рішенні колегія судів опиралася на те, керівники підприємств, а в даному випадку навчального закладу, несуть підвищену відповідальність за невиконання умов контракту. А тому “заступник міністра мав право звільнити директора з підстав, передбачених укладеним з ним контрактом”.
І, нарешті,розгляд касаційної скарги Вищим спеціалізованим судом України розставив крапки над “ї”. Колегія судів, вивчивши рішення Кривоозерського районного суду та апеляційного суду Миколаївської області дійшла висновку, що “ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд правильно встановив характер правовідносин сторін у справі та надав належну оцінку обставинам справи”. Тому касаційну скаргу Анатолія Смеричевського відхилено. Ухвала оскарженню не підлягає.
