Мешканка міста Первомайська Альона Шрам, мати трьох дітей нещодавно підняла болюче питання — подала звернення до мера щодо шкільного автобуса для дітей з віддаленого району – Поронівки. У відповідь отримала відмову.
З допису А. Шрам: “Нещодавно я піднімала болюче питання — подала звернення до мера щодо шкільного автобуса для дітей з нашого віддаленого району. І ось отримала відповідь…
ВІДМОВА.
Аргумент простий: мовляв, школярам видають безкоштовні талони на проїзд у громадському транспорті,а у виконавчого комітету немає коштів на закупівлю шкільного автобуса …
Звісно, талончики на проїзд у громадському транспорті це дуже добре і батьки вдячні.
Але реальність зовсім інша… У години пік у транспорт діти просто-напросто не влазять фізично.
І тоді що? Стояти на зупинці, чекати, мерзнути, спізнюватися в школу?А чого чекати?Якщо з нашого району іде дві маршрутки,якими діти можуть дістатися до школи і обидві “забиті”… Ті талончики перетворюються на шматочок паперу, який нічого не вирішує
.
Я не здивована… я подавлена. Розчарована настільки, що навіть важко підібрати слова. Руки опустилися… бо вже не знаєш, куди ще йти і до кого звертатися, щоб нас почули. Це відчуття безсилля вбиває.
Ми ж говоримо про дітей! Про тих, хто має вчитися, а не боротися щодня за місце у маршрутці. Це їхнє право — мати безпечний і доступний шлях до школи. Чому ж у нашій країні елементарні речі перетворюються на боротьбу “через стіну”?
І от зараз я стою перед цим питанням: що робити далі? Де ще шукати підтримку?
Ні надії,ні сил уже немає.”


![]()
