До Артхабу «Вінграновський» завітали учні третього класу гімназії №2

29 грудня до Артхабу “Вінграновський” завітали учні третього класу Первомайської гімназії №2 разом зі своєю вчителькою Хлебною Оленою Павлівною та у супроводженні батьків.

Не буду деталізувати подробиці подій цього ранку у всеукраїнському масштабі, скажу лиш, що наші земляки-співвітчизники – дійсно мужні, незламні люди! Рівно об 11.00 діти вже були в Бібліотеці-музеї і з цікавістю розглядали експонати та інсталяції. Доречі, тут є діюче укриття, тож діти можуть бути убезпечені в будь-який момент.

Хочу сказати, що відвідувачі з Ольвіополя–Орлика в особі учнів та педагогів гімназії №2 і ліцею «Престиж» дуже радують нас своїм високим інтересом до культурного спадку Миколи Степановича Вінграновського, бажанням долучитися до творчого насліддя Великих українців. В грудні відвідувачі з цих навчальних закладів складали більшість наших екскурсій!

Бібліотечно-музейні уроки, презентації, подорожі, кінолекторії, літературні читання, інтегровані уроки естетичного циклу стали вже у нас традиційними. От і сьогодні третьокласники охоче долучилися до екскурсійної програми «Чарівник слова – дітям». Слухали вірші, відповідали на питання, визначали особливості творчості Миколи Вінграновського, говорили про його непересічну особистість.

«Грім», «Сама собою річка ця тече», «Мак і кіт»», « Ходімте в сад…», «В ясновельможному тумані» – ці та інші відеовірші діти слухали з цікавістю і реагували активно та емоційно.

Потім був огляд літератури, гостям дуже сподобався унікальний, яскравий альбом з ілюстраціями дитячих творів художника Костя Лавро. Гортали книгу «Вінграновський-дітям, читали твори вголос.

Оглянули тематичні музейні зони: Сіроманець, Портрет художника в кожусі, експозицію з особистими речами, банер «Козак Мамай», тощо. В кінці – хвилинка релаксу під мелодію Ганни Улицької, на слова Миколи Вінграновського «Заспіваю твоє імя».

Година пролетіла як мить! А розходитись нікому не хотілося: ні дітям, ні батькам. Було цікаво і затишно. Для дітей з домінуванням дистанційного навчання таке спілкування важливе.

Тож ми запросили їх частіше відвідувати нашу установу. Проводити уроки читання у нас, використовувати технічні можливості бібліотеки-музею. Це дійсно реально!