15 грудня воїну АТО виповнилося б 22 роки. Смерть спіткала Олександра 28 вересня, одразу після повернення з відпустки додому.
Розповідає Юрій Кучер, близький родич Олександра Завірюхи:
-Саша в 2013 році вирішив стати військовим. Захотів служити в 79 аеромобільній бригаді. Йому подобалась служба, йому подобався колектив. Він з задоволенням виконував свій військовий обов’язок. З перших днів війни виконував завдання в зоні АТО. Вийшов з-під Іловайського котла. Потім приїхав на короткострокову відпустку, питань щодо повернення на службу взагалі не виникало «Я йду захищати українську землю, я знаю за що я воюю».
Після відпустки він на своєму БТРі їхав в Донецький аеропорт для виконання бойових завдань. В цей час підступно, з засідки, в БТР потрапив снаряд з танка. Олександр миттєво загинув разом зі своїми побратимами. Від хлопців мало що залишилося, тому так довго тривала процедура аналізу ДНК. Це велика втрата в першу чергу для батьків, і для Батьківщини. Сподіваюся, що його смерть була не даремною і скоро ця війна закінчить нашою перемогою.
За час служби Олександр Завірюха запамятався товаришам як хоробрий боєць, сам завжди рвався на передову. Ризикуючи власним життям, рятував друзів. Вихованням нашого відважного земляка займався батько та бабуся. Вони виростили справжнього героя, в цьому не сумнівався жоден з кількох сотень людей, які прийшли попрощатися з Олександром.
