Старі злодії-чиновники, що роками й десятиліттями вибудовували корупційні схеми, нікуди із влади не ділися — так звана люстрація, зведена недолугими младореформаторами-євроінтеграторами до «пшику», тільки потішила їх та політичних аферистів, що «обійняли посади» навесні 14-го року.
А ці останні — це і є нові злодіі. Перше, що вони зробили, прийшовши до влади — зупинили справжню, народну люстрацію, яка в останній період Революції тільки почала ширитися країною. Це була очевидна контрреволюція «попутників Майдану», але її прикривали балачками про те, що не треба розхитувати ситуацію, треба дотримуватися законності тощо.
Насправді ж, мета була зовсім іншою — зберегти надійно вибудувані корупційні схеми, а вони ж без «досвідчених кадрів» не працюють.
І це була вже не перша, а принаймні друга зрада Майдану — як згодом стало зрозуміло, першою був «договорняк» з регіоналами щодо умов їх безперешкодного виїзду з України разом із награбованим.
Тож Революція Гідності, яка мала стовідсотковий потенціал повністю вичистити гній із органів влади, вже 21-22 лютого 2014 року була паралізована тими, кому насправді було потрібне не очищення, а всього лиш заволодіння владою. І не для вдоволення народних сподівань, а для наживи, бо нові злодії стали злодіями не в лютому 2014-го, вони були ними вже давно, якщо не завжди — поцікавтеся, для прикладу, біографіями Мерікова і Романчука.
Один — із бандитів, інший — із злодіїв-«господарників», який стільки накрав, “рятуючи” суднобудівний завод, де був директором, що вистачило навіть звання Героя України купити — кажуть, свого часу хвалився, що «всього лиш» 150 тисяч доларів віддав.
Революцію роблять справжні герої, а її плодами користуються негідники. З весни 2014-го ця теза має підтвердження на Миколаївщині, як ніде в Україні. «Партіі Майдану», завдяки яким Україна загалом і Миколаївщина зокрема вже понад два роки сьорбають лайно під патріотичними і антикорупційними приправами, привели до високих державних посад таких подонків, порівняно з якими всі попередні — просто дрібні негідники.
Бо прийти до влади на крові людей, які загинули за очищення країни від злодійської мерзоти, і продовжувати робити те ж саме, проти чого народ повстав — це треба бути скінченими ублюдками. І нинішні очільники Миколаївщини, з головою обласної державної адміністрації Меріковим на чолі, такими і є, бо вони злодії, і відповідно — зрадники Майдану. Впевнений, і «бухгалтерія» Романчука, і безліч інших доказів протягом лічених днів лишній раз підтвердять це.
Мешканці Миколаївщини мають дякувати «Батьківщині» і «Народному фронту» — саме ці партії поставили керувати Миколаївщиною Мерікова й Романчука (а згодом і їх подільника Соколова) це вони добилися від президента їх призначення і дбайливо зберігають їх при посадах.
Мешканці Миколаївщини мають подякувати й самим собі — бачили очі, що купували. Як у таких випадках кажуть, головою треба було думати, а не на подарунки і гарні обіцянки під час виборчих кампаній клювати. Бо злодюги купують вас на те, що у вас же і вкрали, і знову крадуть, щоб і черговий раз купити.
Готую для слідства цілий реєстр корупційних «подвигів» Мерікова, бо Романчук — лише хлопчик на побігушках, і знайдені у нього під час обшуку 300 тис. доларів — копійки проти «оборотів» його начальника і подільника. Наступного разу опублікую копію одного із моїх звернень до Президента України стосовно звільнення Мерікова — для загальної уяви про масштаб корупційної діяльності цього політичного й ділового партнера екс-прем’єра Яценюка і нинішнього віце-прем’єра Зубка.
Всі, хто вважає себе людиною, мають долучитися до боротьби з найбільшим злом в Україні — корупцією. Тільки тоді ми ії переможемо.
Народний депутат України Аркадій Корнацький.
