Редакція сайту продовжує публікацію аналітичних статей Аркадія Корнацького. Питання громадянства часто використовується політиками в спекулятивних цілях, для шантажу, піару, набуття політичних дивідендів чи компромату на конкурентів. Роз’яснення окремих деталей, котрі стосуются громадянства держслужбовців, дає фаховий юрист, незалежний політик, громадський діяч А. Корнацький. Доступно і фахово Аркадій Олексійович оприлюднює правду про справжні наміри «політичної еліти» щодо української державності і народу.
З питань громадянства у людей в головах така каша, що все одразу не роз’ясниш. Тому пояснюю “по чайній ложечці”. Наприклад, щодо громадянства держслужбовців.
Не громадянин України не може бути держслужбовцем, тому іноземці або особи без громадянства спочатку приймаються до українського громадянства, а вже потім призначаються на держслужбу.
При цьому вони пишуть зобов’язання протягом певного терміну подати до органів влади тієї держави, громадянином якої вони є, заяву про припинення громадянства. І якщо по незалежним від них причинах їх іноземне громадянство не буде припинене, це не є підставою для припинення їх українського громадянства.
З того моменту, як вони стали громадянами України, їх українське громадянство не може бути припинене в жодний інший спосіб, окрім як за їх власним рішенням!
Дуже цікавим є питання щодо припинення державної служби громадянином України з такої підстави, як набуття іноземного громадянства.
- По-перше, із п.п. 2 п.1 ст. 84 ЗУ “Про державну службу” абсолютно очевидно, що така підстава може наступити тільки в разі набуття іноземного громадянства громадянином України, який вже є держслужбовцем.
- Якщо ж іноземне громадянство було набуто громадянином України до вступу на державну службу, то це не є підставою для звільнення. По тій причині, що наявність іноземного громадянства не є перешкодою для вступу на державну службу – такий закон.
Тривалий час, доки я особливо не задумувався над причинами недолугості українських законів, я називав їх, за поширеною в народі термінологією, дебільними.
Потім появилося розуміння того, що це не тільки і не стільки недолугість “законотворців”, але і свідома воля “господарів країни”, тому я став називати українське законодавство сволочним.
Та подальший глибокий і всеохоплюючий аналіз усього того небаченого ніде в світі феномену, який називається “українське законодавство”, показав, що і це визначення – не зовсім правильне. Бо абсолютно все українське “законодавство”, починаючи з Конституції, є рівно таким, яке повністю відповідає інтересам обезправлення, доведення до злиднів, пограбування народу і розвалу країни. Створити таке “законодавство” – це дуже тонка, кропітка і надзвичайно фахова робота, яку неможливо зробити якось так собі випадково, без чіткої стратегії.
Тому, найправильнішим визначенням суті українського законодавства, як би це не звучало банально, є – злочинне законодавство, – це особливо важкий злочин усіх поколінь української влади, починаючи з Кучми, із захоплення влади, пограбування українського народу і знищення української державності. І це державна зрада.
Пора припиняти і притягувати до відповідальності
А.Корнацький
Рекомендуємо прочитати: Блоги. Аналітика.
Пов’язані новини
Миколаївобленерго катує учасницю Другої Світової війни і ветеранку колгоспної праці
«ХЛОПЦІ ПРИЙДУТЬ – ПОРЯДОК НАВЕДУТЬ!»
Спільнота МОВОСВІТ присвятила своє зібрання темі «Квіти Вінграновського» до 90-річчя митця
