До Всесвітнього Дня яйця. Історія писанкарства та серія майстер-класів від Первомайського краєзнавчого музею

11 жовтня світова громадськість відзначає День яйця. В уявленні багатьох народів світу яйце втілює джерело життя і всього Всесвіту. У стародавніх персів , індійців, візантійців, а також греків та римлян вважалось, що Всесвіт виник із яйця. Це підтверджується і в індо-іранських легендах. 

Плутарх пояснював причину такого шанобливого ставлення до яйця тим, що воно є символом творця всієї природи, вседіючого і все в собі вміщаючого. Єгиптяни уявляли собі Всесвіт в образі яйця. Перси тримали в своїх храмах витесані з каменю яйця, як символ усього, що народжується. Недаремно у багатьох країнах Європи у дохристиянські часи фарбовані яйця дарували один одному під час зустрічі Нового року, як символ відродження життя.

Археологічні знахідки зроблені на території України свідчать про те що яйце як символ та оберіг у народів, що проживали на цих територіях використовувався ще за тисячі років до народження Христа. Найдавніші зразки глиняних яєць прикрашених символічними орнаментами були знайдені в розкопах трипільських поселень (4-3тисячоліття до н.е.). Багато знахідок часів Київської Русі, це глиняні яйця прикрашені символічними орнаментами, всередині таких яєць були глиняні кульки, це були своєрідні тарахкальця для відлякування злих духів.

Від часів становлення православ’я крашанки стали символом воскресіння Ісуса Христа. Дійсно на сьогодні вважається традиційним, що «писанки» пишуть саме до Великодніх свят. Насправді раніше в Україні писанки писали чи не протягом усього року. Їх використовували в землеробських ритуалах, яйця прикрашені особливими символами закопували на кутках ниви, на гарний врожай. Особливі писанки робили дівчата для принадження кавалерів. Кожна рисочка та навіть маленька крапочка на писанці мала своє особливе значення. До речі, писанки ніколи не їли ними обдаровували, їх використовували як обереги, як тотеми на виконання найзаповітніших мрій. Коли писанка розбивалась вважалось ,що вона виконала свою місію. Шкаралупу від писанки ламали на малесенькі шматочки та пускали за водою, або ж викидали на стріху, щоб ніхто не дай боже не наступив на шкаралупу бо вважалось, що людина, яка розтовче шкаралупу писанки може важко захворіти і в неї будуть дуже боліти ноги.

Писання вважалось особливим таємним ритуалом, кожна господиня мала свій інструмент до якого ніхто не мав права торкатись, навіть члени родини, а тим паче сторонні. Орнаменти найчастіше списувались із минулорічних писанок, але зазвичай кожна майстриня привносила щось своє особисте. В ХІХ ст. писанкарство набуло надзвичайної популярності найбільш вправні майстрині почали виготовляти писанки на замовлення та для продажу. В перші роки радянської влади писанкарство зазнало нищівного удару так як було пов’язане з релігійними обрядами. В 20-30-ті роки було винищено кращі зразки, що зберігались в київських музеях. В 70- 80 роки минулого сторіччя почався процес відродження писанкарства. У м. Коломия було відкрито єдиний в світі музей Писанки де зібрано тисячі найкращих зразків з усього світу. 

На сьогодні писанкарство набуває все більшої популярності. З’являється дедалі більше майстрів писанки яких є справжніми мистецькими творами. Розробляються нові технології, які дають можливість виготовлення писанок без використання фарб. Первомайський краєзнавчий музей теж займається популяризацію цього традиційного виду народної творчості. Співробітники музею проводять цікаві майстер-класи, на яких розповідають про історію писанкарства, значення орнаментів та символів, що використовуються в розписі і знайомлять з різними техніками виготовлення писанок. Якщо вам цікаво приходьте до нас на індивідуальні, чи групові майстер-класи з писанкарства будемо раді поділитись з усіма своїми знаннями і вміннями. Звертайтесь: Первомайський краєзнавчий музей, вулиця Театральна – 10, завідувач Оксана Дорошенко. Телефон для консультацій: 096-125-48-09. 

Науковий співробітник Первомайського краєзнавчого музею, 

майстер із писанкарства Олена Красіна

2,067 total views, 3 views today

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code