“Я тебе туди не посилала” – в Первомайській лікарні з бійця АТО вимагали гроші

“Благодійні” внески в лікарняну касу ніякі не благодійні. Без так званої “добровільної” сплати бійцю АТО Олександру Нікітіну відмовили в наданні послуг в Первомайській міській поліклініці.

46-річний чоловік звернувся для обстеження в медичний заклад. Там його направили в 404 кабінет для оплати за проведення аналізів. Виявилося, що 5 гривень за послуги беруться у вигляді “благодійної” допомоги.  Втім, якщо цих грошей не заплатити, аналізи ніхто не робитиме, заявила жінка-касир. Коли Олександр, показав посвідчення учасника бойових дій, під час яких він став інвалідом 3 групи, працівниця закладу повідомила бійцю, що вона його туди не посилала і платити все одно треба. Емоційний  діалог Олександра та касира був зафіксований на відео.

– Поясніть, чого ви так не любите атошників і кричете, що ви нас туди не посилали. Ми воюємо там, що б ви сиділи в кабінеті, і задницю гріли.

– Я вас туди не посилала, і не моя вина, що почалася війна. І що гинуть люди не моя вина. Я знаходжусь на роботі.

– Ви медик, і зобов’язані надати послуги. Тим більше інваліду третьої групи війни.

– Я виконавець.

– Ви читали бумажку, яка там вистить. Це благодійні внески. Це добровільні благодійні внески.

– Не кричіть на мене будь ласка, я на роботі.

– Ви мені відмовили пройти меданалізи на підставі того, що я не захотів писати заяву на благодійні внески.

– Я вам дала чек?

– Коли я заплатив гроші і написав цю заяву. Без заяви ви відказали.

– Без заяви я не маю права дати Вам чек.

Жінка неодноразово наголосила, що вона лише виконавець. А діє згідно розпорядження міської ради та вказівок керівництва лікарняного закладу. Безоплатно проводять аналізи лише громадянам, які не здатні до самообслуговування,  підкреслила жінка.

– В нас є пільги тільки інвалідам первої групи. Інваліди першої групи звільняються від сплати за аналізи.

– Скажіть, будь-ласка, на яких підставах вимагаються гроші у людей за аналізи, навіть на благодійній основі?

– По рішенню міськвиконкому.

– Тобто міськвиконком рішив щоб забирати гроші у інвалідів?

– Так.

– Поясніть, будь ласка, невже дійсно, якщо людина не заплатить благодійного внеску, їй відмовлять в проведенні аналізів?

– Всі питання до головного лікаря.

Обурений ставленням до учасників АТО та вимаганням коштів з громадян, Олесандр звернувся до завідуючого поліклінікою. У нього в  кабінеті з’ясувалося, що кошти за проведення аналізів збирають працівники комунального закладу первинної медицини, яким керує Тетяна Оболенська.

Кабінет Тетяни Оболенської знаходиться в  відділенні першої лікарні. Жінка погодилася зустрітися з Олександром і в розмові з підтвердила, що внески дійсно благодійні, і вимагати гроші працівники не мають права. Хоча й не виключає, що хтось з медиків міг “зловживати” своїм становищем:

–  Мне бы хотелось увидеть медсестру, которая Вам такое сказала. Для того, что бы узнать кто ей давал такие рекомендации таким образом отвечать. Потому, что это благотворительная помощь. Если человек имеет кроме этого льготы, там у нас при входе в лабораторию есть перечень льготной категории населения. Если вы участник боевых действий, то, в принципе, под нее попадаете. Есть люди которые соглашаются добровольно сами вносят эту добровольную помощь. А есть люди которые просто не имеют этих денег и мы не имеем права их заставлять.

Однак, коли Тетяна Григорівна побачила на відео з ким саме виник конфлікт, то виявилося, що цей касир підпорядкований таки головному лікарю Олегу Чекрижову. А той зараз знаходиться у відрядженні. Втім Тетяна Оболенська погодилася відвідати поліклінічне відділення разом з Олександром для з’ясування обставин інциденту.

Від завідувача поліклініки стало відомо, що після ранкової розмови касиру стало зле і вона вже навіть хоче звільнитися з роботи.  Та все ж жінка погодилася прийти і спробувати розібратись в ситуації.  Однак конструктивного діалогу не вийшло. Касир переконана, що вона діяла вірно, згідно розпоряджень. Олександр безрезультатно намагався довести, що незаконно вимагати добровільні внески. Під час перепалки у жінки піднявся тиск, стало зле і Олександру, який пережив дві контузії…

Позиція жінки-касира зрозуміла. Вона неодноразово називає себе “виконавцем”, просто “гвинтиком” в масштабній машині, що вибудовувалась десятиліттями. Більшість вже давно закрили очі на дрібні побори, що іменуються “благодійністю”,  та не є такими по суті. Спотворене явище “добровільності” присутнє чи не в кожному кабінеті і не лише лікарняних закладів. Такі ж як Олександр, хто пішов добровольцем на війну, зважилися на цей вчинок заради майбутнього держави, в якій цю систему узаконених поборів буде зруйновано. Однак система не поступається. Вона тримається на тих, хто до неї звик.

Обоє керівників медичних закладів пояснюють, проведення аналізів дорого коштує. А з держбюджету грошей виділяють недостатньо. Тому не можуть відмовитися від “благодійних” внесків. Те, що лікування вже давно не безкоштовне – ні для кого не новина.

Чому, замість того що б відверто вказати вартість послуги, в лікарні примушують до покірної добровільності, задається питанням Олександр Нікітін:

– Главное не сума денег, главное отношение медработников к людям. Когда заходишь в кабинет, а в эти кабинеты я захожу раз в неделю, вижу в глазах медработников что я им что то должен. Скотское, пренебрежительное отношение к людям. Они не понимают ситуации с людьми. Как люди живут, за что живут, есть ли деньги или нет. Только деньги давай.

Как люди которые прошли войну, инвалиды, бабушки, дедушки… Они не выносят этого скотского отношения и бегания по кабинетам. Желание обращаться в больницу, оно отпадает. А другого выхода нету, потому, что болезни есть болезни. 

Мы когда разговаривали с Татьяной Григорьевной, она говорит, для того что бы требовать увеличения финансирования надо определенную смелость иметь. У меня вопрос к медикам, к руководителям: это надо большую смелость чем сидеть на войне под обстрелами или меньшую?

Я уже говорил, мы, когда пошли на войну, мы держали там сепаратистов, что бы они сидели в этих кабинетах и выполняли свою работу. В том числе и по отношению к нам и ко всем остальным. А не футболили нас с кабинета в кабинет. 

Loading

.