Сьогодні маємо шалену приємність привітати Вас, Наталіє Євгенівно, з виходом у світ Вашої нової книги, адресованої дітям “Чарівне коло”. “Коли говорять гармати, музи не мовчать”. Таким заголовком Ви ознаменували одну з Ваших статей.

Це Ваша Муза підштовхнула Вас опублікувати книгу саме зараз, коли гармати не мовчать?

Ви маєте рацію, Сергію. Видати книгу казок для дітей «Чарівне коло» мене дійсно мотивували трагічні події сьогодення. Саме діти потерпають від війни найбільше, зокрема через дефіцит спілкування, вимушену ізоляцію. Тому в своїй книзі я передбачила такі види комунікації, як діалог з читачем, тести, запрошення до співтворчості шляхом розмальовки казкових сюжетів, творчого пошуку, тощо. Цю книгу можна назвати книгою-альбомом, адже в ній дозволяється малювати. Зазвичай існує стереотип, що в книгах малювати не можна, а тут – будь ласка, долаємо стереотипи).

Ви вже видали 3 поетичних збірки: «На крилах справдженого сну» 1996 ріку, «Посмішка в стилі ретро» в 2009 та «Сотворіння літа» того ж року. “Чарівне коло” Ваша четверта книга. Який підхід ви обрали під час роботи над нею?

Чарівне коло – це книга, яка містить 15 казкових історій про природу, тести на спостережливість, вірші-квести  і розмальовки.  Вона відрізняється від попередніх видань тим, що містить як прозові твори, так і поетичні. Це не просто збірка, а цілісний інтерактивний проєкт, в якому усі частини взаємопов’язані. Крім того, це моя перша спроба видання для дитячої аудиторії.

Що надихнуло Вас на написання цієї книги?

Можливо це прозвучить несподівано, але… мене надихнули мої ж попередні поезії, вірніше їхня метафорика.  Якось я перечитувала свої власні вірші і мою увагу привернули рядки:

Жовтий місяць – як скибка сиру

Мишкам-зорям до нього зась!

Ніч-володарка тихо мирно

На світанні свій трон віддасть…

Я подумала, що тут вже схована якась казкова історія про зачарований місяць, про володарку-ніч, яка мусить поступитися своїм троном на світаннні… Так з’явилася казка про місяць і сніжинки. А потім інші історії, де героями були персоніфіковані, тобто олюднені природні явища: пустотливий Морозець, зухвала Хуртовина, сумний Листопад,  весела Хмарка, замріяні Буг з Синюхою. Цей художній засіб ліг в основу моїх прозових творів для дітей.

Знайомство з “Чарівним Колом” якось має змінити читача, навчити його чомусь?

Чесно кажучи, я не ставила собі за мету когось міняти чи навчати. Хотілося просто запросити читачів до «чарівного кола» нашої мудрої матінки-природи, яка зберігає  безліч дивовижних сюрпризів, милих казкових витівок. Бачити її красу і неповторність, творчо пізнавати навколишній світ, любити, берегти, розуміти – цим речам треба вчитися в першу чергу нам, дорослим.

Хто Вам допомагав у роботі на виданням?

Над створенням розмальовок працювала художниця Майя Герасименко. В упорядкуванні й оформленні контенту – допомагала родина видавця Анатолія Коваленка. Першими читачами і рецензентами рукопису були мої онуки Даринка і Костик. Усебічну підтримку виявляли мої колеги з Артхабу «Вінграновський», а також моя родина. Отже маю багато помічників і дуже цим тішуся!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Як можна придбати чи замовити книгу, чи буде вона в книгарнях?

Тираж книги мінімальний, тому такий клопіт книгарням не вигідний, бо не дасть жодного прибутку. Тож по книгу звертайтесь до мене у месенджер чи вайбер. Реалізація книги, виданої малим тиражем,  дозволяє лише оплатити витрати видавництва та працю ілюстратора. А я б хотіла також частину коштів передати на користь ЗСУ. Тому маю надію в разі успішного поширення книги зробити перевидання і втілити свою мрію. А ще – в моїй «шухляді» є інші цікаві збірки для дітей, які я планую видати. Як автору мені приємно свою творчість присвячувати рідному місту – це і є моя винагорода.

Що для Вас означає поява цієї книги?

Це дійсно значуща для мене подія. Вона відчинила мені шпаринку у дитячий світ читачів, відкрила новий діапазон творчих  можливостей. Знаєте, спочатку я мала таку спокусу, придумати якийсь фантастичний  казковий персонаж, який би зв’язав усі історії в одну сюжетну лінію. Задіяти також теми побуту, чарівних перетворень. Але моє натхнення вело мене саме в напрямку казок про природу. Можливо це підсвідоме відголосся наших українських правірувань. У наших пращурів  сили природи уподібнювались людям, набували певних людських рис і в такому вигляді потрапляли у міфи й казки. Мабуть підсвідомо ми зберігаємо це у своїй  пам’яті.

У Вас, або Ваших близьких є улюблені сторінки?

Так, звісно, у моїх близьких є улюблені казкові історії. Мої улюблені сторінки – це сторінки з віршами, адже я написала до кожної прозової казки ще й вірш! А ще, признаюсь вам, що майже половина написаних історій  не увійшла в книгу, бо мій внутрішній «цензор» здійснював відбір дуже прискіпливо. Серед фаворитів… втім, не буду нав’язувати своїх смаків, називаючи казки-фаворити! Нехай читач самостійно зробить свій незалежний вибір. Тож  запрошую усіх любителів до «Чарівного кола», і сподіваюсь, що воно додасть наснаги й оптимізму. Адже усі казкові історії мають щасливе закінчення!

Для подарунків привід є завжди –

Було б хотіння і душевний настрій!

Даруй від серця, з щирістю іди,

І в сяянні очей побачиш щастя!

 

Коли сумує місяць листопад,

Оточений похмурими дощами,

То намалюй  йому зелений  сад,

Червонобокі яблука… від мами!

(Чарівне коло. Вірш до казки «Яблука для Листопада»)

 

Ще раз вітаю Вас і Ваших читачів з появою “Чарівного кола”. Це значна подія для цінителів літератури, для тієї когорти людей, які пишаються тим, що мають бібліотеку з книгами своїх земляків. Адже видання книги в нашому місті – досить рідкісна подія. А тим більше – дитячої книги. Вам бажаю, щоб Ваша Муза не змовкала, а ми всі якнайшвидше почули постріли гармат під час переможного салюту.

Інтерв’ю у пані Наталії взяв Сергій Сотніков для Pevomaisk.Info

 

2,173 total views, 3 views today