Літературна студія «Мовосвіт»: зустріч поколінь і вшанування пам’яті земляка

Цьогоріч на пошанування пам’яті Віталія Дем’яновича Колодія (1939–2016), уродженця міста Первомайська, відомого українського перекладача, письменника, громадського діяча, в Артхабі «Вінграновський зібрались члени літературної студії «Мовосвіт», автори-початківці, любителі поезії.  

В привітному дружньому колі присутні згадували добрим словом нашого земляка, автора численних видань, лауреата найвищих літературних відзнак Румунії та Молдови.  Віталій Колодій перекладав поезію на українську мову  зі слов’янських та романських мов. Твори самого Віталія Колодія перекладені абхазькою, болгарською, естонською, німецькою, російською, румунською, угорською мовами.  Видав біля 2-х десятків книг: вірші, поеми, прозові твори, переклади, публіцистику. 2008 року у видавництві «Букрек» побачило світ шеститомне видання його вибраних творів. З 1992 по 1996 рік був директором музею буковинської діаспори. Близько 20-ти років очолював Чернівецьку обласну організацію Спілки письменників України.

Очолював відділ культури чернівецької обласної газети, був у числі засновників періодичних видань «Молодий буковинець»,  «Буковинське віче», «Літературно-мистецька Буковина», редактором популярних альманахів.

Первомайська поетеса Лоріна Лисогурська, яка особисто знала Віталія Дем’яновича, пригадала його приїзд до Первомайська у 1989 році. Вона вважає Колодія талановитим письменником, який надзвичайно багато зробив для популяризації української літератури в європейських країнах, торував шлях для молодого письменства в Україні і суттєво збагатив нашу культуру.

Поет Юрій Островершенко ознайомив присутніх з фрагментами інтерв’ю доньки письменника Оксани Колодій, яке надруковане у «Буковинському журналі №4(114) 2019 р. Розповідь пані Оксани про батька допомагає краще зрозуміти і відкрити грані непересічного таланту  письменника, його тонкої вразливої душі.

Учасники зібрання слухали  також вірші з  останньої прижиттєвої збірки Віталія Колодія «У світлотінях летючої миті: афоризми і максими буднів». Настанови сучасникам – у  цих віршах Поета.

Переглянули відеозапис виступу В. Колодія, де він розповідає про організацію зустрічі Миколи Вінграновського, з громадськістю Буковини.  В далеких  40-50 х роках обидва письменника вчилися у ЗОШ№ 17 на Богополі, разом відвідували літературну студію.

Продовженням зібрання стали поетичні хвилини спілкування з поезією наших земляків: Лоріни Лисогурської, Наталії Терещенко, Юлії Ремської,  а також початківців Катерини Сабліної, Валентини Нємченко, Віталія Лозінського, Ганни Панченко. Особливо гостро й пронизливо звучали поетичні рядки, народжені в період війни, яку розв’язала країна-агресор.

Хто стримати може безкраїї води?

Хто може обняти поля незчисленні,

Чи сонце, чи небо впіймати в кишеню?

То колір єднання зі світом природи,

Блакитний і жовтий – то колір свободи!

/Юлія Ремська/

На зустрічі були присутні також цікаві і відомі в нашому місті особистості Ляшенко Т.С, подружжя Самойлових.

Учні ліцею «Лідер» Андрій Сидоренко і Катерина Сабліна виявили щирий  інтерес до творчості земляків, поділилися своїми планами на майбутнє. Зв’язок поколінь – це той ланцюжок, який тримає нашу ідентичність, дає відчути впевненість у майбутньому. Адже спільні роздуми про духовний світ людини, її пошуки життєвих доріг та утвердження в ідеалах – тема, яка завжди актуальна.

У многості діянь минає час

Що ми утверджуєм? Що буде після нас?

Для кого все одно – добро чи зло, –

Того вважай, на світі не було.

/В. Колодій,  ПОЕТИЧНІ ІМПЕРАТИВИ/

Завжди раді бачити творчих людей Первомайщини,  на літературних зустрічах в  Артхабі “Вінграновський”.

 

Наталія Терещенко, голова художньої ради Артхабу Вінграновський

 

3,195 total views, 22 views today

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*

code

.