Рік 2022, 7 листопада (за метричними записами 6 листопада) – позначений в календарі, як 86-та річниця з дня народження Миколи Степановича Вінграновського. Напередодні цієї пам’ятної дати, Бібліотека-музей розпочала низку заходів спільно з шанувальниками творчого спадку митця. Засідання літературної студії «Мовосвіт» в залі Артхабу «Вінграновський» стало першим спільним дійством в пошануванні пам’яті нашого видатного земляка.
Модераторка зустрічі запропонувала присутнім простий, але насичений та захоплюючий формат спілкування «Читаємо Вінграновського.»
Що є найкращим виявом визнання й популярності письменника? Звичайно ж, – читання його творів!
«Поринемо у МОВОСВІТ нашого геніального земляка, відчуймо красу нашого рідного українського слова! Того слова і тієї мови, яку наші вороги вважають штучною, несправжньою, меншовартісною. Але ж у ворога немає авторів, котрих можна навіть порівняти з нашим Вінграновським, з огляду на багатство художньої мови його творів, здатність відчути любов до всього сущого! Не випадково Микола Степанович називав себе неперекладним поетом. Жодна мова не здатна передати його метафорику, глибину думок й різноманіття мовних засобів, віртуозні авторські лексичні новотвори…», – з такими словами ведуча звернулася до присутніх, мотивуючи на творче спілкування.
Початок розмові поклав наймолодший шанувальник Вінграновського, актор Едуард Козачок декламуванням поезії «За літом літо…».
Промовисто й сучасно зазвучали рядки, написані поетом 60 років тому:
… Дивись, яка пора!
Дивись, яке зіходить товариство!
І в твоїй долі вибито вогнисто:
Земля твоя й Вітчизна — не мара!
Лідія Іванівна Пташинська, сестра М. Вінграновського і молодий актор Едуард Козачок.
Захоплено й піднесено сестра Миколи Степановича, 80-річна Пташинська Лідія Іванівна, задекламувала уривок поеми Шевченка Гайдамаки. З її вуст прозвучали також спогади про брата, який приїздив до неї у Кримку кожного разу, «коли зацвітали вишні».
Ірина Тихончик читає вірші М. Вінграновського
Журналістка Ірина Тихончик прочитала улюблену поезію «Ходімте в сад. Я покажу Вам сад…» і згадала перші відвідини разом з місцевим письменством садиби Вінграновських на Поронівці…
Поетеса Антоніна Григоренко, крім декламування, підготувала сюрприз: газету за 1990 рік, де надруковано виступ М.С Вінграновського, як першого представника українського письменства на засіданні міжнародного Пен-клубу.
З вуст освітян Наталії Герасименко, Тетяни Ридош, Людмили Погорілої дуже атмосферно й щиро звучали декламації найчарівніших поезій нашого великого земляка. Долучилися також Усатюк Григорій Іванович, Нємченко Валентина Володимирівна, яка показала присутнім почесну нагороду – знак і диплом «Народний поет України»: це звання присуджено Вінграновському у 2022 році посмертно.
Ірина Відмиш – вчителька, поетеса, шанувальниця творчості М.С Вінграновського
Освітяни Анастасія Василівна Рябикіна та Ірина Олександрівна Відмиш не лише прочитали вірші, але й заспівали проникливі пісні на слова Вінграновського: «Заспіваю твоє ім’я» та «Може бути, що мене не буде». Щиро поділилася досвідом роботи шкільного музею – Хруленко Тетяна Володимирівна, заступник директора 10-ї гімназії (раніше – школи 17, де навчався Микола Степанович) .
Олександр Висоцький, актор, випускник ЗОШ 17, шанувальник творчості М. Вінграновського
Приємний сюрприз влаштував присутнім пошановувач М. Вінграновського, актор Олександр Висоцький (колишній випускник відомої ЗОШ 17 на Богополі). Він приїхав з Києва, щоб взяти участь в нашій літературній зустрічі. Олександр харизматично прочитав низку творів улюбленого поета, розповів про власне сприйняття цієї неймовірної поезії, її актуальність і сучасне звучання.
Музичні мініатюри виконують вихованці МШ1
Зустріч супроводжувалась музичними мініатюрами у виконанні вихованців міської музичної школи. Захід відвідали керівники гуртків Міського Будинку дитячої творчості Наталія Дем’янівна Капацина та Тетяна Пилипівна Гаврилюк. Зацікавились музеєм також ВПО з Миколаєва, якими опікується в Кримці Лідія Іванівна Пташинська.
Рідна сестра письменника, Геля Степанівна Мельник, щиро подякувала присутніх за вшанування пам’яті брата.
Дивись, яке зіходить товариство! Фото на згадку про зустріч.
В Бібліотеці-музеї Вінграновського, новому культурному артцентрі, котрий розпочав свою роботу в цей найтрагічніший час української історії, народжуються нові традиції. Дяка усім, хто підтримує нас у збереженні і популяризації творчого спадку нашого видатного земляка, Миколи Степановича Вінграновського, який любив Україну понад усе на світі:
«Мене до себе первозданно горне
Дніпророжденний світ мій на землі!»
Наталія Терещенко, голова художньої ради Артхабу Вінграновський
5,700 total views, 3 views today
