Свято Cпаса в творчості Андрія Антонюка є чи не улюбленою його темою, воно представлене в різних варіаціях: Квітковий Спас, Яблучний Спас, Свято перших плодів, Горіховий спас, тощо.
У творчому доробку нашого земляка, художника Андрія Антонюка, є чимало картин, в основу яких покладені релігійні мотиви. Але автор не обмежується суто релігійним змістом, він поєднує канву християнських свят з народною казкою, а зміст сюжетів наповнює слов’янською міфологією. До того ж, його картини сповнені власними переживаннями і власним досвідом художника, що дозволяє створювати полотна, населені умовними образами, які є близькими до народних легенд, і, разом з тим, нагадують реальних людей, котрі живуть поруч.
На картині “Квітковий Спас” художник зобразив себе самого з сином Данилом. В руках він тримає букетик освячених квітів і Біблію, з якої проростає тернисте дерево знань. Поруч з ним – золотоволосий хлопчик у вінку прислухається до батьківської молитви.
Спас в релігійних християнських традиціях
Перший Спас, він же Медовий або Маковий, припадає на 14 серпня ― свято Походження (знесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Другим, або Яблучним Спасом (19 серпня), зветься свято Преображення Господа Ісуса Христа. Третій Спас – День пам’яті Нерукотворного Образа Спасителя у народі називають ще Спас «на полотні», Хлібний або Горіховий.
Преображення Господнє святкується 19 серпня. Ісус Христос за 40 днів до розп’яття піднявся на гору Фавор у супроводі апостолів Петра, Якова та Івана, аби вони побачили його божественну природу. Саме тут Спаситель отримав знак і дізнався, що він помре мученицькою смертю на хресті в ім’я порятунку людей, а пізніше воскресне. Під час молитви на горі обличчя Ісуса враз засяяло, як сонце, а одяг став білим, як світло. Апостоли пересвідчилися, що їхній учитель дійсно Бог, що укріпило їхню віру.
Спустившись з гори, Ісус велів збирати яблука, щоб освятити їх у церкві. Це дійство освячення яблук стало атрибутом святкування Яблучного Спаса.
Полотна, що випромінюють світло
На художніх полотнах Андрія Антонюка найчастіше згадується Свято Преображення, або Яблучний Спас з його яблучними атрибутами. Зображення цих атрибутів ми знаходимо на картинах «Одинока зоря», «Животворящий хрест», «Святковий вечір», «Вояж», «Золоті ворота, «Зоряний хлопчик», «Тарасова книжка», «Веселі яблука», « Яблучний спас», « Богоявлення», та багатьох інших.
Соковиті плоди символізують родючість, здоров’я, любов, красу, достаток, щедрість. Барвисте яблучно-квіткове мозаїчне оздоблення одягу персонажів, їхнього оточення і навіть небесної сфери на картинах Андрія Антонюка створює у глядача особливий святковий настрій. В такий спосіб художнику вдається передати свій посил для сприйняття його картин, як осередків добра, світла, людяності й віри.
Персонажі, зображені на полотнах Антонюка – це, здебільшого, звичайні люди, які відчули Божу благодать, що дало їм можливість повірити у власне преображення. Тому кожна постать випромінює світло, віру в добро, духовне просвітління. Художник переконує: оскільки Христос мав частину людської природи, люди також здатні бути носіями божественого. Кожна людина може пережити власне преображення, зростаючи на шляху духовного вдосконалення.
Художником досягається феномен, завжди залишатися сучасним і актуальним. Він знайшов художній засіб для розмови про вічне в просторі сучасності. Барвиста гама, яка може комусь видаватися хаотичними плямами фарби, насправді є мерехтінням десятків вогників, «мікроцеглинок» всесвіту. Ці вогники приваблюють своєю пульсуючою живою енергією, завдяки якій зберігається відчуття присутності свята і краси: Різдво, Великдень, Вознесіння, Покрова, Спас та інші. Андрій Антонюк опанував складне мистецтво – говорити мовою цих “живих” вогників про серйозні речі: про сучасне, минуле і майбутнє України.
Наталія Терещенко
2,788 total views, 4 views today