Дотримання мовного законодавства серед учасників освітнього процесу в школах Миколаївщини: результати опитування

Повномасштабна війна з боку російської федерації проти України поставила перед українцями одне з головних завдань сьогодення – будь-що зберегти нашу національну ідентичність.

Мова завжди виступала ключовим фактором національної приналежності та тотожності. Саме тому питання збереження та всебічного використання державної мови, зокрема під час освітнього процесу, сьогодні набуло особливого значення. 

Згідно з чинним законодавством єдиною державною мовою в Україні є українська мова (ст. 1 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної»).

Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Держава гарантує кожному громадянинові України право на здобуття формальної освіти на всіх рівнях (дошкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої), а також позашкільної та післядипломної освіти державною мовою в державних і комунальних закладах освіти (ст. 7 ЗУ «Про освіту»).

В межах своїх повноважень відповідно до плану роботи на 2022 рік Державна служба якості освіти України та її територіальні органи завершили проведення першого етапу моніторингового дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі.

У Миколаївській області дослідженням було охоплено 2864 учасники освітнього процесу (з них 731 – внутрішньо переміщені особи): вчителі – 332, учні/учениці – 845 та їхні батьки – 1687.

Результати дослідження показали, що переважна більшість респондентів, а саме 96,6% учнів/учениць, 96,8% батьків та 96% вчителів, вважають рідною мовою українську та використовують її в різних сферах повсякденного життя (спілкування у родинному колі, навчальна діяльність, культурні практики тощо). Проте мовою неформального спілкування (українська і російська однаковою мірою) обирають 42,5% учнів/учениць, 10% вчителів та 28% батьків.

Позитивна динаміка простежується щодо використання державної мови в освітньому середовищі закладів освіти області. Так, 94% вчителів зазначили, що проводять навчальні заняття виключно українською мовою, 83% вчителів при підготовці до уроків використовують тільки україномовні матеріали. Своєю чергою майже всі опитані батьки (93%) підтвердили, що домашні завдання задаються дітям педагогами виключно українською мовою.

Під час перерви в закладах освіти спілкування з учнями/ученицями відбувається виключно українською мовою у 90% вчителів, у здобувачів освіти між собою – 55,7%.

За межами школи переважно українською мовою спілкуються 29,7% учнів/учениць та 26,5% вчителів, українською та російською однаковою мірою – 42,5% та 4,5% відповідно. Вдома українською мовою розмовляють 18,4% дітей, 59% вчителів та 47,2% батьків; переважно українською спілкуються відповідно – 29% здобувачів освіти, 33,5% вчителів та 26,7% батьків; мовою нацменшин – 1,3% учнів/учениць та 0,4% батьків.

Як виявило опитування, для 36,8% учнів/учениць має значення мова інтернет-контенту, водночас 35% школярів відповіли, що їм не важливо, якою мовою контент в інтернеті (українською чи російською) – головне зміст. На думку учнів/учениць, краще сприймають контент в інтернеті українською 26,4%, однаковою мірою, як українською, так і російською мовами – 65,7%.

Водночас 56,3% педагогів спілкуються у соціальних мережах українською та 30,4% – переважно українською мовою. Серед учнів/учениць використовують українську мову – 33%, переважно українську – 41,3%; серед батьків – українську мову 34%, переважно українську – 34,5%. Не спілкуються у соціальних мережах 1,5% педагогів та 2,2 % батьків.

Згідно з анкетуванням власний рівень володіння українською мовою як вільний визначили  63,4% дітей, 95% вчителів, 69% батьків. Рівень володіння педагогів Миколаївщини майже всі респонденти оцінили однаково: вільно володіють на думку дітей 92,6% вчителів та 91% – на переконання батьків.

Чинниками, що стримують дітей від використання державної мови в усіх сферах життя учні/учениці називають:

  • звичку спілкуватися російською мовою в повсякденному житті – 32%
  • проживання в російськомовному родинному середовищі – 27%
  • упереджене ставлення оточення до української мови – 8%
  • власне небажання – 6%
  • відсутність середовища, у якому вони могли б використовувати українську мову – 5%.

Результати проведеного дослідження засвідчують, що внаслідок збройної агресії російської федерації респонденти почали виявляти посилений інтерес до вивчення української мови, зокрема 84% опитаних батьків та 77,3% дітей заявили про бажання покращити свій рівень володіння українською мовою. Водночас 35,8% дітей та 19% батьків обізнані про наявність мовних курсів, освітніх ресурсів і вважають за доцільне створювати й розвивати безкоштовні освітні платформи для вивчення та вдосконалення знань з української мови.

Зазначимо, що Державна служба якості освіти України під керівництвом Руслана Гурака у співпраці з Уповноваженим із захисту державної мови Тарасом Кременем продовжують реалізацію проєкту з підтримки учасників освітнього процесу в покращенні знань української мови, що об’єднує мережу безплатних курсів, розмовних клубів, навчальних онлайн-платформ та інших ресурсів. Всю інформацію про мовні ресурси можна отримати за посиланням: https://mova-ombudsman.gov.ua/kursy.

Такими є результати першого етапу моніторингового дослідження щодо забезпечення функціонування державної мови в освітньому процесі у Миколаївській області. З огляду на те, що дотримання мовного законодавства – важливий чинник, що безпосередньо впливає на забезпечення якісної української освіти, Державна служба якості освіти України та її територіальні органи й надалі продовжать здійснювати контроль за діяльністю закладів освіти щодо дотримання ними вимог законодавства про освіту, зокрема в частині навчання та спілкування українською мовою.

Loading

.