Отримання статусу тимчасового захисту у конкретній країні ЄС у зв’язку з війною в Україні є поважною причиною відсутності на робочому місці в Україні.

Тимчасовий захист включає право на житло, освіту, працю (вимоги очікування 6 місяців на відміну від отримання статусу біженця в цьому випадку не має), соціальне забезпечення, медичну допомогу, але скористатися цими правами можна після реєстрації в обраному місці проживання в будь-якій країні ЄС. Статус встановлюється на один рік і може бути продовжений ще на два роки, у разі зміни ситуації в Україні може бути припинений.

Держпраці наголошує, що збереження життя є поважною причиною, яка унеможливлює звільнення працівника.

За умови відсутності зв’язку з працівником, то до з’ясування причин і обставин його відсутності, роботодавець повинен за ним зберігати робоче місце та посаду. При цьому трудові відносини не припиняються, однак відсутність працівника на роботі не оплачується.

У випадку, якщо працівник може виконувати свою роботу за кордоном дистанційно, то він може продовжувати виконувати свої трудові обов’язки з відповідною оплатою.

За умови відсутності у працівника можливості працювати дистанційно, при цьому у роботодавця є потреба у виконанні відповідних трудових обов’язків, для збереження свого робочого місця працівник може взяти відпустку без збереження заробітної плати, щорічну відпустку, соціальні відпустки, тощо, а також ініціювати призупинення дії трудового договору.

Джерело: Юридичний відділ ЦК Профспілки працівників науки і освіти України

2,047 total views, 3 views today