Яким має бути укриття в закладі освіти?

Кожен з учасників освітнього процесу: батьки, учні та студенти, працівники закладів освіти, органи управління освітою вже зараз замислюються і запитують – яким буде освітній процес у новому навчальному році?

Адже війна триває, наші війська захищають кожного з нас, нашу державу та українську ідентичність, на частині територій ведуться бойові дії, і здійснюються бомбардування та обстріли всієї території України.

За час війни, станом на 4 червня, було  пошкоджено 1939 закладів освіти, 184 з них повністю знищено  Під час відновлення зруйнованих закладів освіти та будівництва нових  обов’язково має бути враховано, що в кожному з цих закладів  повинно будуватися сховище, яке відповідатиме  визначеним для будівель цивільного захисту вимогам.

Наразі розглядають різні варіанти організації освітнього процесу: у дистанційному, очному чи змішаному форматі.

Зрозуміло, що у зонах бойових дій та на прилеглих до них територіях навчання можливе у дистанційному форматі. На іншій території є можливість здійснювати очне та змішане навчання, але за умови наявності укриття у закладі освіти.

За повідомленням заступника міністра освіти і науки України Андрія Вітренка, з 1 вересня, залежно від безпекової ситуації, здійснювати навчальний процес офлайн планується лише в тих закладах освіти, які мають бомбосховища. Для цього МОН проводить аудит шкіл щодо наявності та облаштування бомбосховищ, щоб забезпечити безпеку дітей та педагогічних працівників.

При організації такого навчання необхідно враховувати спроможність укриття – на скільки людей воно розраховане.

Необхідно складати розклад так, щоб не перевищувати одночасну присутність учасників освітнього процесу в закладі освіти відповідно до спроможності укриття. Щоб при повітряній тривозі в укритті могли одночасно розміститися всі, хто в цей момент перебуває в закладі освіти.

Але навчання може бути за умови нормального стану укриття. На жаль, війна показала, що в частині закладів освіти або зовсім немає бомбосховищ, або вони не є придатними, а навіть небезпечні для перебування у них людей. Але все одно вони використовуються, попри їхній стан.

І вже зараз необхідно думати про те, як підготувати або вдосконалити укриття в закладах освіти, щоб можна було безпечно здійснювати очне та змішане навчання.

Окрім наявності укриття та приведення його до нормального стану,  необхідно провести навчальні інструктажі, як поводитися в укритті, та що потрібно з собою мати. Так само обов’язково проводити тренувальні евакуації безпосередньо до укриття.

Насправді питання облаштування укриттів у закладі освіти для організації безпечного освітнього процесу дуже непросте, адже є різні типи захисних споруд, маємо дуже складні, нереальні для виконання, вимоги до їх облаштування, які потребують великих фінансових витрат. А бюджети громад, які є засновниками закладів освіти та відповідають за їх матеріально-технічне забезпечення, дуже обмежені. в умовах воєнного стану. І неможливо за такий короткий період зробити те, що не робилося роками. Поки не зрозуміло, чи достатньо для організації освітнього процесу наявності у закладі освіти облаштованого найпростішого укриття (цокольного або підвального приміщення) чи має бути саме сховище або протирадіаційне укриття.

Головне питання – хто має опікуватися укриттям у закладі освіти, приводити його у нормальний стан, виділяти кошти для його облаштування. Згідно з Порядком створення, утримання фонду захисних споруд цивільного захисту та ведення його обліку, опікуватися захисними спорудами мають балансоутримувач захисної споруди – власник захисної споруди або юридична особа, яка утримує її на балансі, а це – засновники закладів освіти.  https://bit.ly/3mh1aI7.

Якщо заклад комунальної форми власності, то засновником є орган самоврядування, тобто відповідна рада від імені територіальної громади, якщо засновником є заклад обласної форми власності, то відповідно обласна рада, якщо державної форми власності – орган державної влади від імені держави  (пункт 7 статті 1 Закону України “Про освіту”).

Джерелом фінансування для облаштування укриттів може бути міжнародна допомога, наприклад, нещодавно Уряд Тайваню виділив 2 млн доларів допомоги Харкову, та по 500 тис. доларів – Запоріжжю, Миколаєву, Сумам та Чернігову. Частину з цих коштів планується витратити на бомбосховища в закладах освіти https://bit.ly/3tkb6o4.

Але, на жаль, із початком війни було дуже багато повідомлень від працівників закладів освіти, що саме вони власними силами та досить часто без відповідного фінансування облаштовували укриття, приймали там людей, чергували, допомагали, надавали допомогу, годували й продовжують це робити.

Тобто освітяни під час війни стали своєрідним форпостом безпеки для тих, хто приходив до них по допомогу. Наприклад, таким форпостом для людей під час бомбардувань та воєнних дій став один із закладів освіти Бучі. У ньому люди жили в бомбосховищі, готували їжу в шкільній їдальні, тощо.

Освітній омбудсмен  пропонує ознайомитись на вебсайті: https://bit.ly/3Ms8pHQ
✅ якими бувають захисні споруди цивільного захисту
✅ які існують вимоги до оснащення та утримання бомбосховищ у закладах освіти
✅ коли захисна споруда вважається непридатною для укриття
✅ як підготувати захисну споруду до використання за призначенням.

22 травня у Верховній Раді України був зареєстрований  проєкт Закону № 7398 щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій, який пропонує, зокрема врегулювати джерела фінансування на утримання захисних споруд, питання  їхньої оренди.

Освітній омбудсмен Сергій Горбачов

1,531 total views, 3 views today

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code

.