В умовах повномасштабної війни, яку розв’язала росія проти України, відзначення Дня слов’янської писемності й культури набуває трагічного змісту. Впродовж віків російська культура безупинно намагалася самостверджуватися через інші, а тому руйнувала й калічила культуру України та інших народів, які вона прагнула поневолити, різними способами.
Якщо ці процеси раніше маскувалися під різними назвами чи гаслами, то нині нищення всього українського відбувається відверто і цинічно. Мету проголошено: стерти Україну та будь-які прояви української ідентичності з лиця землі, тому українські памʼятки культури зараз — під особливим прицілом окупантів.
Впродовж трьох місяців загарбники нищать і пошкоджують бібліотеки, унікальні пам’ятки архітектури, мистецтва та історії України. Війська країни-агресора ціляться в унікальні споруди і символи міст.
Чернігів. Музей українських старожитностей 19 ст. Знищений росіянами 11 березня 2022
День слов’янської писемності й культури – цивілізаційне становлення слов’янства
24 травня, у день вшанування пам’яті святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, українці разом з усіма іншими слов’янськими народами відзначають День слов’янської писемності й культури. Це свято символізує цивілізаційне становлення слов’янства, його національну самобутність, об’єднує суспільство та долучає кожного з нас до безцінної культурної спадщини. Слов’янська писемність, основи якої заклали Кирило й Мефодій, була створена в IX столітті, близько 862року. Брати-просвітителі зі своїми учнями та послідовниками уклали одну з найдосконаліших та найзагадковіших абеток, що отримала назву «кирилиця». Таїна змістового боку імен її літер (аз, буки, віді, глаголь та ін.), сакральний і моральний смисл найдавнішого слов’янського алфавіту ще й досі остаточно не розгадані.
На основі кирилиці склалися абетки багатьох народів – українців, білорусів, росіян, болгар, македонців, сербів, чорногорців, а також деяких народів Азії. На сьогодні більше 250 мільйонів людей в Євразії послуговуються кирилицею як національним алфавітом. З 1 січня 2007 року, після приєднання Болгарії до ЄС, кирилиця стала третім офіційним алфавітом ЄС, після латини і грецького письма.
Музей Г. Сковороди. Харків.
Святі Кирило та Мефодій займалися і просвітництвом: перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я, виступаючи проти німецького католицького духовенства, відкривали при церквах школи, готували учнів. Своєю діяльністю брати заклали підвалини оригінальної слов’янської писемності й літератури, сприяли розвитку освіти та культури слов’янських народів.
Мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб, що проникає всюди й дає можливість людині пізнати світ. Такою ж чудовою, за словами китайського і французького прозаїка Гао Сінцзяня, є й писемність, яка дозволяє спілкуватися з людьми іншої культури та іншого часу, засвоювати збережений досвід народу та вічні духовні цінності, передаючи їх з покоління в покоління.
Неповторність та незборимість українства теж утверджувалася завдяки саме писемності й рідній мові, спираючись на спільну духовну скарбницю всього слов’янського світу. Писемність і культура – це поняття взаємопов’язані та невід’ємні. Вони є не лише необхідністю для людини, а й показником народності, важливою частиною ідентичності українців, ознакою нашого національного визнання.
Саме тому російські загарбники бачать у українській літературі і культури загрозу для себе, саме тому тому цинічно винищують бібліотеки, музеї, культурні пам’ятки. За сумною статистикою, внаслідок російської агресії в Україні пошкоджено або зруйновано близько 60 бібліотек, майже 4000 бібліотек опинилися в окупації і спустошуються росіянами. Ще трагічніша картина з музеями, картинними галереями!
Попри всі намагання Росії знищити культурні пам’ятки, українці оберігають та творять свою ідентичність із новою силою. Українці захищають свою землю, свої цінності від жорстокого, цинічного, віроломного ворога. Тому переможуть його і повернуть мир в Україну.
За матеріалами відкритих джерел
5,831 total views, 4 views today
